1. Словник синонімів української мови

приговір

ЗАКЛИНА́ННЯ (за народними уявленнями — слова, що мають магічну силу), ЗАМОВЛЯ́ННЯ, ПРИМОВЛЯ́ННЯ, ЗАКЛЯ́ТТЯ, НАГОВІ́Р, ЗАКЛИ́Н заст., ПРИГОВІ́Р заст., ПРИМО́ВА заст. Виголосивши свої заклинання, Василина взяла дійницю і присіла до корови, щоб подоїти (С. Добровольський); Стань же над нею, могутній, і зілля подай одворотне, і замовлянням грізним вижени хворість гірку (М. Зеров); Проти самих воріт стояла важка сіра колона, на якій ще хтось із давніх предків Чжана виписав закляття проти злої сили (Ю. Збанацький); — Перехрестився б ти, Семене, від наговору це тобі (І. Ле); Покликали бабу-шептуху, та всі її заклини теж були безуспішні: Добриня.. доживав, очевидячки, останні години (Юліан Опільський).

ПРИМО́ВКА (жартівливий, перев. римований вислів, який вставляють у розмову, текст відповідно до ситуації), ПРИПОВІ́ДКА, ПРИМІ́ВКА діал., ПРИПОВІ́СТКА діал., ПРИ́ПОВІСТЬ діал., ПРИ́КЛАДКА діал.; ПРИГОВІ́Р розм., ПРИГОВІ́РКА (ПРИГОВО́РКА) розм. (слова, римовані вислови, якими супроводжують якусь дію). Він ще й досі ходив виструнчений, весь час сипав військовими примовками (Ю. Збанацький); Не за столом для писання, а де попало й на чому попало, в перервах між роботою занотовувались ці рядки, складені ритмами пісень й приповідок (В. Еллан); Вона підглядала, говорила примівки, по кілька разів на вечір бігала до коров, вставала навіть вночі (М. Коцюбинський); Дозволю собі трошечки спинитися на наших друзях, казках. Це був цілий калейдоскоп, особливо, коли прилучити до них і дрібні приповістки, що з кожного поводу щедрою рукою сипалися (Олена Пчілка); Ішов (Ілько) слухати приповістей Митрових (Г. Хоткевич); Така була то Маруся Ковбанівна.. Який би то і козак був, щоб до неї з жартами, з прикладками! (П. Куліш); Пастух зачав витоптувати, викаблучувати, розламувати кістки, та з піснею, та з приговором (К. Гордієнко); Замісила (бабуся) і скачала коржик, посадила в піч спектись, і усе з приговорками та спльовуваннями (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приговір — пригові́р іменник чоловічого роду примовка; наговір- арх. розм. Орфографічний словник української мови
  2. приговір — див. приказка Словник синонімів Вусика
  3. приговір — -вору, ч., розм. 1》 Те, що говорять, супроводжуючи яку-небудь дію; примовка. 2》 заст. Наговір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приговір — ПРИГОВІ́Р, вору, ч., розм. 1. Те, що говорять, супроводжуючи яку-небудь дію; примовка. Мовби згадавши свої парубоцькі літа, .. пастух зачав витоптувати, викаблучувати, розламувати кістки, та з піснею, та з приговором (К. Гордієнко). 2. заст. Наговір. Словник української мови у 20 томах
  5. приговір — Пригово́[і́]р, -ру; -во́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. приговір — ПРИГОВІ́Р, вору, ч., розм. 1. Те, що говорять, супроводжуючи яку-небудь дію; примовка. Мовби згадавши свої парубоцькі літа, ..пастух зачав витоптувати, викаблучувати, розламувати кістки, та з піснею, та з приговором (Горд., Дівчина.., 1954, 179). 2. заст. Словник української мови в 11 томах
  7. приговір — Приговір, -во́ру м. = приговірка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка