приголомшувати

ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (викликати якесь надзвичайно сильне почуття, враження), ПРИГОЛО́МШУВАТИ, ПОТРЯСА́ТИ, ОСЛІ́ПЛЮВАТИ, ОСЛІПЛЯ́ТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ), ОШЕЛЕ́ШУВАТИ розм., РАЗИ́ТИ діал. — Док.: вра́зи́ти (ура́зи́ти), приголо́мшити, потрясти́, осліпи́ти, уда́рити (вда́рити), ошеле́шити. І раніше, двадцять років тому, усіх вражала краса цієї дівчини (О. Іваненко); Все зводилось (у театрі Суходольського) насамперед до того, щоб безперестану і чим завгодно розважати, приголомшувати глядача (з журналу); Я — артист і скоро буду своїм талантом зворушувати і потрясати публіку (В. Собко); Цей здогад аж вдарив Майбороду (Ю. Смолич); Вона ніби чекала, щоб ошелешити його новою несподіванкою (Ю. Бедзик); Але найгірше разив його спів отих робочих людей (І. Франко).

ДИВУВА́ТИ (викликати подив незвичайністю), ВРАЖА́ТИ, ЧУДУВА́ТИ розм., ЗАЧУДО́ВУВАТИ розм.; ПРИГОЛО́МШУВАТИ (надто сильно дивувати); ЕПАТУВА́ТИ книжн. (порушенням загальноприйнятих норм, правил). — Док.: здивува́ти, вра́зити, зчудува́ти, зачудува́ти, приголо́мшити, епатува́ти. Одне лише дивувало в його поведінці: усіх заставляв сміятися, а сам не сміявся (Григорій Тютюнник); Коструб вражав людей своєю нелюдською силою і вмінням гратися гирями, мов пампушками (М. Чабанівський); Книш чудував усіх тими бумагами, які лучалося йому стрівати в поліції (Панас Мирний); А все-таки почув (Боровий) новину, і таку, що аж зачудувала його (Я. Гримайло); До революції в Одесі видавалася газета "Копейка", і любила вона приголомшувати читачів усілякими сенсаціями (В. Большак); Його полотна нікого не ображають, не епатують (М. Слабошпицький).

ЗАГЛУША́ТИ (робити звук нечутним або менш чутним), ЗАГЛУ́ШУВАТИ, ГЛУШИ́ТИ, ПРИГЛУ́ШУВАТИ, ПРИТИ́ШУВАТИ, ПРИТЛУ́МЛЮВАТИ, ПРИТЛУМЛЯ́ТИ розм., ТЛУМИ́ТИ рідше, ПРИГОЛО́МШУВАТИ рідко; ЗАБИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ПЕРЕКРИВА́ТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕКРИ́КУВАТИ (один звук іншим). — Док.: заглуши́ти, приглуши́ти, прити́шити, притлуми́ти, затлуми́ти, приголо́мшити, заби́ти, покри́ти, перекри́ти, переби́ти, перекрича́ти. Птахи кружляли над плавнями цілими хмарами і так верещали, що заглушали навіть шум плавнів (М. Коцюбинський); Охрім ішов тихими коридорами, по чистих пухнастих килимах, що заглушували кроки (В. Кучер); Вітер не давав говорити, — він викрадав слова, уривав фрази, глушив або перекручував звуки розмови (М. Трублаїні); Туман приглушував звуки. Бійці йшли безшумно, немов тіні (Я. Качура); Леле! Хвиля тлумить крик рибалки гучний (Леся Українка); Літній вечір спускався сивим соколом додолу, прохолоджував зрошених потом бадіків, приголомшував співи .. пастухів (Марко Черемшина); Як грюкне з шести гармат вибух — громом забив враз його голос (М. Старицький); Крики гайвороння покривали всі інші голоси надвечірнього степу (О. Ільченко); Говорила Антоніна Петрівна, й голос її, глибокий, оксамитовий, перекривав легенький гамір за столом (Є. Гуцало); Гук оркестру зверху на бульварі перебивав гук музик внизу, коло літнього театру (І. Нечуй-Левицький).

ОГЛУШИ́ТИ (сильним ударом довести до непритомності), ПРИГЛУШИ́ТИ, ПРИГОЛО́МШИТИ, ПРИШИ́БТИ розм., ПРИШИБНУТИ рідше. — Недок.: оглу́шувати (оглуша́ти), приглу́шувати, приглуша́ти рідше приголо́мшувати, пришиба́ти. Вартового під дверима, що спробував зчинити тривогу, оглушили ударом (Д. Бедзик); Сильний удар в голову приголомшив його (С. Масляк); — Хтось заколе ворога вилами або пришибле колом (П. Козланюк).

ПРИГОЛО́МШУВАТИ (сильним ударом, звич. по голові, доводити до стану непритомності), ОГЛУ́ШУВАТИ (ОГЛУША́ТИ), ПРИГЛУ́ШУВАТИ (ПРИГЛУША́ТИ), ГЛУШИ́ТИ розм., ОШЕЛЕ́ШУВАТИ розм., ОГОЛО́МШУВАТИ діал. — Док.: приголо́мшити, оглуши́ти, приглуши́ти, ошеле́шити, оголо́мшити, заголо́мшити діал. пришоло́мити діал. Уночі ми величенькою каменюкою трохи приголомшили вартового (І. Муратов); Сахно шарпнулася, удар у тім'я засліпив її і оглушив (Ю. Смолич); Вартового під дверима, що спробував зчинити тривогу, приглушили ударом (Д. Бедзик); Рибу глушать залізним шкворнем по голові (Л. Смілянський); — Буна дзіва! — сказав я йому і ошелешив прикладом по голові ... (О. Гончар).

ПРИГОЛО́МШУВАТИ (про чиїсь дії, слова, збіг обставин тощо — ставити когось у скрутне становище), ПРИБИВА́ТИ розм., ПРИШИБА́ТИ розм., ПРИВ'Я́ЛЮВАТИ розм., ОШЕЛЕ́ШУВАТИ розм., ОГОЛО́МШУВАТИ діал. — Док.: приголо́мшити, приби́ти, пришиби́ти, пришибнути, прив'яли́ти, ошеле́шити, оголо́мшити. Раптовість удару так приголомшила ворога, що колона змішалася (Ю. Бедзик); Несподівана поява Матвія прибила його (Мирослав Ірчан); Не хочеться за діло взятись, наче не її руки, — ...так журба пришибла (Ганна Барвінок); Вона ніби чекала, щоб ошелешити його новою несподіванкою (Ю. Бедзик); Він міркував собі, що коли у Бенедя що злого на думці, то таке пряме питання оголомшить і змішає його (І. Франко).