призволятися

ПРИГОЩА́ТИСЯ (ПРИГО́ЩУВАТИСЯ) (споживати те, чим частують, при зустрічі, в гостях і т. ін.), ЧАСТУВА́ТИСЯ, УГОЩА́ТИСЯ (ВГОЩА́ТИСЯ) розм., ГОСТИ́ТИСЯ розм., ПРИЗВОЛЯ́ТИСЯ розм., ПРИЧАЩА́ТИСЯ жарт., ПО́ШТУВАТИСЯ діал.; ГОСТЮВА́ТИСЯ діал.; МОГОРИЧУВА́ТИ (пити могорич). — Док.: пригости́тися, почастува́тися, угости́тися (вгости́тися), призво́литися, причасти́тися, попо́штуватися, уконтентува́тися (вконтентува́тися) заст. помогоричити, помогоричува́ти. Хоч я і був ситий, пообідав у студентській їдальні, але мусив пригощатись материними гостинцями (Є. Гуцало); — З Новим роком, панове товариство! — проголосив він, взявши свого келиха й піднесши його догори, — прошу частуватися (О. Досвітній); Серед тих, що вгощалися динями, особливим апетитом відзначався здоровий кругловидий паруб'яга (О. Гончар); Коваль горівки, хліба вніс, їдять, гостяться... (І. Франко); Господиня, немолода жінка, мовчки подавала на стіл страву, іноді тільки припрохуючи гостей призволятись (Б. Грінченко); Рятував мене од них (мишей) рудий мордатий кіт з порваними вухами, причащаючись за це молоком з мого глечика (Л. Первомайський); — А ви, Денисе Степановичу, поштуйтесь (Д. Бедзик); Був один пан у гостях і добре там гостювався, їв усякі страви і пив усякі вина (збірник "Україна сміється").

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. призволятися — призволя́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. призволятися — див. їсти Словник синонімів Вусика
  3. призволятися — -яюся, -яєшся, недок., призволитися, -люся, -лишся, док., розм. Те саме, що пригощатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. призволятися — ПРИЗВОЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИЗВО́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. Те саме, що пригоща́тися. Пий, душе, скільки хоч, призволяйся усмак! А любив він гарненько поїсти... (П. Грабовський); [Євгенія:] Ну, все готове. Сідайте, призволяйтесь, будь ласка (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
  5. призволятися — ПРИЗВОЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИЗВО́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. Те саме, що пригоща́тися. Пий, душе, скільки хоч, призволяйся усмак! А любив він гарненько поїсти… (Граб., І, 1959, 173); [Євгенія:] Ну, все готове. Сідайте, призволяйтесь, будь ласка (Коч., II, 1956, 382). Словник української мови в 11 томах