призовник
НОВОБРА́НЕЦЬ (той, кого призивають або недавно призвали на військову службу); РЕ́КРУТ, НЕ́КРУТ розм. (у старій Росії); ПРИЗО́ВНИ́К (той, кого призивають на військову службу). Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (І. Франко); Олексієві пішов двадцятий, стояв він на черзі у некрути (П. Куліш); Родичі проводжали призовників у район, а потім до станції (М. Ю. Тарновський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- призовник — призо́вни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- призовник — Рекрут, новобранець, д. некрут. Словник синонімів Караванського
- призовник — [приезоўниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў і [приезоўник] -ниека, м. (на) -ниеков'і/-ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў Орфоепічний словник української мови
- призовник — -зовника, ч. Той, хто призивається на військову службу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- призовник — ПРИЗО́ВНИ́К, зо́вника́, ч. Той, хто призивається на військову службу. Герої війни беруть участь .. в масових військово-патріотичних святах, якими стали в Києві та інших містах республіки урочисті проводи в армію призовників (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
- призовник — Призовни́к, -ка́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- призовник — ПРИЗО́ВНИ́К, зо́вника́, ч. Той, хто призивається на військову службу. Герої війни беруть участь.. в масових військово-патріотичних святах, якими стали в Києві та інших містах республіки урочисті проводи в армію призовників (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах