приймання

НАБІ́Р (добір потрібної кількості людей для чого-небудь, куди-небудь); ПРИЙМА́ННЯ (до навчальних закладів); ВЕРБУВА́ННЯ, ВЕРБУ́НОК рідко, РЕКРУТУВА́ННЯ книжн. (щодо учасників, працівників чого-небудь); КОМПЛЕКТУВА́ННЯ, КОМПЛЕКТА́ЦІЯ (щодо організацій); УКОМПЛЕКТО́ВУВАННЯ (забезпечення повного комплекту працівників, особового складу). — Коли буде набір робітників на пилорами, я протегуватиму (С. Чорнобривець); — Треба вже тепер подумати про вербування будівельників та монтажників (Ю. Шовкопляс); Останнім часом вона найбільше дбала про комплектування бригади (Д. Ткач); Укомплектовування полку.

ЧАСТУВА́ННЯ, ПОЧАСТУ́НОК діал., ПОЧЕ́СТКА етн., ПОЧЕ́СНЕ етн., ПРИГОЩА́ННЯ, УГОЩА́ННЯ (ВГОЩА́ННЯ) розм., ПО́ШТУВАННЯ розм., ШАНУВА́ННЯ розм.; ПРИЙМА́ННЯ. — Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (М. Коцюбинський); Після полуденку та почастунку скрипники розігралися, а челядь з легінями розтанцювалася (Марко Черемшина); Чи хрестини, чи похрестини, тільки людям почестку дасть (шинкарка) (Ганна Барвінок); — А коли я не з жадним інтересом, а так вільно, до доброго сусіда з почесним приходжу? (І. Франко). — Пор. 1. частува́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приймання — прийма́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. приймання — [приейман':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. приймання — -я, с. Дія за знач. приймати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приймання — ПРИЙМА́ННЯ, я, с. Дія за знач. прийма́ти. Насамперед необхідно встановити певні години приймання їжі і точно додержувати їх (з наук.-попул. літ.); Скінчивши передачу Марко переключився на приймання (М. Словник української мови у 20 томах
  5. приймання — Прийма́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. приймання — ПРИЙМА́ННЯ, я, с. Дія за знач. прийма́ти. Для приймання овочів безпосередньо від радгоспів треба створити спеціальну заготівельну організацію (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах