прийматися

БРА́ТИСЯ (застосовувати щодо кого-небудь якісь дії), ПРИЙМА́ТИСЯ розм. — Док.: узя́тися (взя́тися), прийня́тися. Час уже братися нам за ледарів; Що дужче зледачію, то більше він за мене береться (Ганна Барвінок).

ВВАЖА́ТИСЯ (УВАЖА́ТИСЯ) ким, чим, яким, за кого-що (визнаватися ким-, чим-небудь, якимсь, прирівнюватися до когось, чогось), ЛІЧИ́ТИСЯ, РАХУВА́ТИСЯ, СПРИЙМА́ТИСЯ як хто, що, ПРИЙМА́ТИСЯ за кого-що, МА́ТИСЯ розм. рідко, ПОВАЖА́ТИСЯ розм. рідко, ЗНА́ЧИТИСЯ діал. Він вважався досить серйозною і принциповою людиною (Ю. Збанацький); Баран уважався за родовитого поляка (І. Франко); Наша сім'я лічилася за людей середнього достатку (Панас Мирний); Махання за биття не рахується (М. Номис); Слово, сказане ним (учителем), ..сприймалося в селі як незаперечна істина (І. Багмут); Ревнощі ніколи й ніде не приймаються за докази (П. Загребельний); У вельможної шляхти мались (схизматки) за.. принижені тварі (М. Старицький); Сама послідня дівка у нашому селі так би не зробила, як моя дочка, що поважалася за саму першу!.. (Г. Квітка-Основ'яненко); Я стала у них за служницю.. Нібито значилося, що й вони мені помагають (І. Франко).

ДОТРИ́МУВАТИСЯ чого (діяти відповідно до чогось, згідно з чимсь), ДОДЕ́РЖУВАТИСЯ, ДЕРЖА́ТИСЯ, ПРИДЕ́РЖУВАТИСЯ, ПРИЙМА́ТИСЯ діал.; ВЕСТИ́, ПРОВО́ДИТИ (ПРОВА́ДИТИ), ТРИМА́ТИ (зі сл. лінію яку, на що). — Док.: дотри́матися, доде́ржатися, приде́ржатися, ви́тримати. Вона з особливою пунктуальністю, підкреслено і прискіпливо дотримувалася своїх родинних традицій (В. Козаченко); Додержувався (Йосиф) принципу, що тільки фізична робота може вибити людині всяку дур з голови (Ірина Вільде); Малося (в селі) дві церкви, Й звичая держалися тим, Що можна було доступати повільно В одну тільки церкву жінкам (Я. Щоголів); Балабушиха, придержуючись вищого тону, не звеліла справляти сільського бучного весілля з музиками й танцями (І. Нечуй-Левицький); Громада приймається того, що пан кажуть (І. Франко); — Ось воно що, хлоп'яче діло! А ти свою лінію веди, — проговорив Канушевич (Г. Коцюба); ООН проводить лінію на оздоровлення міжнародної обстановки.

ПОЧИНА́ТИ що, з інфін. (якусь дію, роботу, процес, робити перші кроки в якійсь діяльності), РОЗПОЧИНА́ТИ, ПРИСТУПА́ТИ до чого, ЗАЧИНА́ТИ, БРА́ТИСЯ за що, до чого, з інфін., ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ (ЗАХО́ДИТИСЯ) з інфін., без додатка, ЗАБИРА́ТИСЯ з інфін., до чого, ПРИКЛАДА́ТИСЯ до чого, ПРИЛУЧА́ТИСЯ до чого, НАЛА́ГОДЖУВАТИ що, НАЛА́ДЖУВАТИ що, ВІДКРИВА́ТИ що, ПІДНІМА́ТИСЯ (ПІДІЙМА́ТИСЯ) на що, ПОРУ́ШУВАТИ (ПОРУША́ТИ) що, перев. із сл. розмова, справа, процес і т. ін., ПІДХО́ДИТИ до чого, ПІДСТУПА́ТИ до чого, розм., ПРИСТУПА́ТИСЯ до чого, розм., РОЗВ'ЯЗУВАТИ що, розм., ПРИЙМА́ТИСЯ за що, з інфін., розм., ПРИМО́ЩУВАТИСЯ до чого, з інфін., розм., ЗАПОЧИНА́ТИ що, діал., РОЗЧИНА́ТИ що, діал.; ІТИ́ (ЙТИ) з інфін., на що, до чого (часто рухаючись); ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ) що, ПІДНО́СИТИ що (часто у відповідь на щось). — Док.: поча́ти, розпоча́ти, приступи́ти, зача́ти, узя́тися (взя́тися), заходи́тися, забра́тися, прикла́стися, прилучи́тися, нала́годити, нала́дити, відкри́ти, підня́тися (підійня́тися), пору́шити, підійти́, підступи́ти, приступи́тися, розв'яза́ти, прийня́тися, примости́тися, започа́ти, піти́, підня́ти (підійня́ти), піднести́. — Купаємось! — каже Тоня й починає роздягатись (О. Гончар); — От нас вже зібралось чимало. Час вже розпочинати Чорну Раду, — загомонів тихо Кривоніс (І. Нечуй-Левицький); — Заплутались трошки коропи в моїй мережі.., час приступати до діла (І. Нечуй-Левицький); Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває (прислів'я); Дівчина здіймає кужілку і знов береться прясти (Леся Українка); Після всіх отих понаднормативних процедур директор заходжувався снідати (Ю. Збанацький); Знову заходилася розповідати про панщинукріпаччину (О. Левада); Гей, брати! Поки не пізно, Прилучаймось враз до праці (П. Грабовський); Вечеряли також під грушею, до місяця. Пробували налагодити якусь розмову, не в'язалася (С. Васильченко); Невповні розквітшії квітки ледве пахли, соловейки тільки ще своє щебетання наладжували (Марко Вовчок); Партизани кілька разів відкривали по літаках вогонь (Ю. Збанацький); Треба було вишукувати свідків умови, порушувати довголітній, сутужний процес (І. Франко); Дівчина прикидає, з якого краю їй доведеться підступати до такої розмови (М. Стельмах); До англійської мови ще дуже мало хто приступається, бояться її трудності (Леся Українка); У 1939 році гітлерівська Німеччина напала на Польщу і розв'язала війну (з підручника); Не раз приймались усі плакати. Як же дійшло до прощання з панотцем, то Черевань так і зарюмав (П. Куліш); Удруге знов примощується мати Чайченка добрить: "..а моторний, а розумний, а славний" (Марко Вовчок); Краще замовкнути, краще серцем переболіти їй, як розчинати колотнечу з дітьми! (Г. Косинка); (Дозорець:) Тепер ідіть обидва на роботу раніше від усіх. Се вам за кару! (Леся Українка); Не безслідно пройти Має те, що колись розцвітало, Що у ріднім краї піднімало бої, Що до волі людей поривало (Панас Мирний); Доста тільки, щоби чоловік показався, так молоді підносять великий крик, плачуть, голосять (Лесь Мартович).

ПРИЙМА́ТИСЯ (про рослини — починати рости після посадки, пересадки), ПРИЖИВА́ТИСЯ, ПРИЖИ́ВЛЮВАТИСЯ (ПРИЖИВЛЯ́ТИСЯ рідше) (про пересаджене); УКОРІ́НЮВАТИСЯ (ВКОРІ́НЮВАТИСЯ), УКОРІНЯ́ТИСЯ (ВКОРІНЯ́ТИСЯ) (укріплятися корінням у ґрунті). — Док.: прийня́тися (приня́тися рідко), прижи́тися, приживи́тися, укорени́тися (вкорени́тися). Посадить вона дерево в садку, дерево швидко приймається і за літо вижене паростки вище хати (І. Нечуй-Левицький); Ціле літо тут вогонь, босою ногою в пісок не ступиш, і лише лоза виноградна чудом все ж приживається під Оксаниним доглядом, звідкись соки бере, розвивається (О. Гончар); Відомо, що посаджені на непридатних землях дуб з гостролистим кленом непогано приживляються (з газети); При садінні живцями добре вкорінюються лимони; апельсини і мандарини приживаються погано (з журналу); Піднімали на світ кожний листочок, щоб ріс і вкоренявся буряк (з газети).