прийшлий

МАЙБУ́ТНІЙ (який настане, буде; який з'явиться, житиме пізніше тощо), ПРИЙДЕ́ШНІЙ, ГРЯДУ́ЩИЙ уроч., ПОТО́МНИЙ поет., ПРИ́ЙШЛИЙ (ПРИ́ШЛИЙ) заст.; НАСТУ́ПНИЙ (який має відбутися, настати); ДАЛЕ́КИЙ, ДА́ЛЬНІЙ (який настане, здійсниться ще не скоро). Приплітав (купець) всюди свою рідню і знайомих, пожари торішні, майбутній кінець світа (Марко Вовчок); Нова людина часто несе в собі дух перемін, прийдешню нашу долю (Вас. Шевчук); Проймає погляд соколиний Віків грядущих далечінь (М. Рильський); Що бачу я в далекому просторі? Прийдешність бачу я, віки потомні (Леся Українка); Михайло, помагаючи дідові, радив рушницю придбати добру на прийшлі часи (Марко Вовчок); Розпалена уява Семенова переносить його в пришлі часи (М. Коцюбинський); Захоплений наступною зустріччю з батьками, він, здавалось, став приділяти менше уваги Оксані (Д. Ткач); Людство З безмірним трудом розорало (поле) під засів Добра і правди, для таємних, Далеких, прийдешніх часів (І. Франко).

НЕТУТЕ́ШНІЙ (який не народився, не живе або не жив раніше в цій місцевості), ЧУЖИ́Й, СТОРО́НСЬКИЙ розм.; ПРИ́ЙШЛИЙ, ЗА́ЙШЛИЙ, ЗАХО́ЖИЙ розм. (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИЇ́ЖДЖИЙ, ЗАЇ́ЖДЖИЙ, НАЇ́ЖДЖИЙ розм. (який приїхав, прибув у дану місцевість звідкись); ПРИБУ́ЛИЙ, ПРИБЛУ́ДНИЙ розм. (який прибув звідкись). — Я нетутешня, — тихо озвалася дівчина. — Мене прислали сюди викладати музику та співи... (Григір Тютюнник); Того ж таки вечора йшло через село дванадцять чужих парубків (Панас Мирний); До Золотаренків, до яких раніше майже ніхто не заходив, тепер щовечора зазирали сусіди чи й так собі — прийшлі люди (Григорій Тютюнник); Вони розмовляли про щось своє, хутірське, яке їм було діло до приблудного парубка, що приїхав руйнувати їхні хати? (Григорій Тютюнник). — Пор. сторо́ннй.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прийшлий — при́йшлий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прийшлий — -а, -е. 1》 Який прийшов, увійшов куди-небудь. || Який прибув звідкись, не місцевий. || Який з'явився серед споріднених чимсь людей з іншого середовища. || у знач. ім. прийшлий, -лого, ч.: а) той, хто прийшов, увійшов куди-небудь; б) той, хто прибув звідкись, не місцевий. 2》 заст. Майбутній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прийшлий — ПРИ́ЙШЛИЙ, а, е. 1. Який прийшов, увійшов куди-небудь. До Золотаренків, до яких раніше майже ніхто не заходив, тепер щовечора зазирали сусіди чи й так собі – прийшлі люди (Григорій Тютюнник); // Який прибув звідкись, не місцевий. Словник української мови у 20 томах
  4. прийшлий — ПРИ́ЙШЛИЙ, а, е. 1. Який прийшов, увійшов куди-небудь. До Золотаренків, до яких раніше майже ніхто не заходив, тепер щовечора зазирали сусіди чи й так собі — прийшлі люди (Тют., Вир, 1964, 158); // Який прибув звідкись, не місцевий. Словник української мови в 11 томах
  5. прийшлий — Прийшлий, -а, -е Будущій. Радив рушницю придбати добру на прийшлі часи. МВ. ІІІ. 144. Дай, Боже, діждати прийшлого року. Кременч. у. Словник української мови Грінченка