1. Словник синонімів української мови

приказка

ПРИ́КАЗКА (поширений у мові влучний вислів), ПРИМО́ВКА, ПРИПОВІ́ДКА, ПРИПОВІ́СТКА, ПРИ́ПОВІСТЬ, ПОГОЛО́СКА розм., ПОСЛАВКА розм., ПРИГОВІ́РКА розм., ПРИ́КЛАД заст., ПОГОВІ́РКА заст., ПРИ́КЛАДКА діал., ПРИМІ́ВКА діал. — Тут без чарки не розбереш, — повторив ланковий свою приказку (Ю. Яновський); Замолоду працював Мифон Рубчак на залізниці, керуючись своєю улюбленою примовкою: "Як усі, так і я" (С. Журахович); "Нанявся — продався" — каже приповідка (І. Франко); Парубки у приповістках до танців потроху переходили на веселі, двозначні коломийки (Т. Масенко); Ні до кого не пристає так ота приповість: "знайся кінь з конем, віл з волом", як до подолян (А. Свидницький); В селі.. поголоска ходила: як жнива, так і дитинка нова (О. Ковінька); Колись чорноставське панство далеко знали. Склалася й пославка: бенкетує, як чорноставський владир (Марко Вовчок); — "Аби-с легко зносила та й мирно злєгла..." — Дивись! А ти звідки знаєш гуцульські приговірки? (Г. Хоткевич); То був (Василь) шутливий, жартовливий, на вигадки, на приклади — поперед усіх: тільки його й чути (Г. Квітка-Основ'яненко); — Мов ви між нами родились, так знаєте наші звичаї та поговірки (Панас Мирний); Який би то і козак був, щоб до неї з жартами, з прикладками! Такого не було й на всій Гетьманщині (П. Куліш); — Не дай, Боже, з хлопа пана! — примівка муляра вразила в саме місце (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приказка — (поширений у мові вдалий вислів) приповідка, приповістка, примовка. Словник синонімів Полюги
  2. приказка — при́казка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири при́казки Орфографічний словник української мови
  3. приказка — Стилістичний засіб: вислiв із незакiнченою думкою, що натякає на висновок: Вилами по водi писано; Як мокpе гоpить; Пpаця майстpа величає. Словник стилістичних термінів
  4. приказка — див. ПРИСЛІВ'Я. Словник синонімів Караванського
  5. приказка — Мудрослів, мудрослів'я, помівка, помовка, почитанка, приговір, приговірка, приказочка, примова, примівка, примовка, примовля, примовлянка, примовляння, приповедінка, приповіданка, приповідка, приповістка, приповісточка, приповість, промовка Словник синонімів Вусика
  6. приказка — [приказка] -зкие, д. і м. -з'ц'і, мн. приеказки, приеказок дв'і приказкие Орфоепічний словник української мови
  7. приказка — -и, ж. Поширений у мові влучний, часто римований вислів, близький до прислів'я, але без властивого прислів'ю повчального змісту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. приказка — ПРИ́КАЗКА, и, ж. Поширений у мові влучний, часто римований вислів, близький до прислів'я, але без властивого прислів'ю повчального змісту. – Сім дочок, та це випадає сім весіллів .. Дочки, правда, шкода; “але шкода, та не вигода!” як кажуть в приказці (І. Словник української мови у 20 томах
  9. приказка — При́казка, -зки, -зці; -зки, -зок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. приказка — ПРИ́КАЗКА, и, ж. Поширений у мові влучний, часто римований вислів, близький до прислів’я, але без властивого прислів’ю повчального змісту. — Сім дочок, та це випадає сім весіллів.. Дочки, правда, шкода; «але шкода, та не вигода!» як кажуть в приказці (Н. Словник української мови в 11 томах
  11. приказка — Приказка, -ки ж. 1) Поговорка, пословица. Українські прикажи, прислів'я і таке инше... Спорудив Ж. Номис. (Спб. 1863). 2) У Гребенки: басня. (Греб. 361). Словник української мови Грінченка