прикрий

ВАЖКИ́Й (про почуття, переживання — значний за силою негативного прояву, який завдає душевного болю, страждань тощо), ТЯЖКИ́Й, ПРИ́КРИЙ, ГІРКИ́Й, ТЕРПКИ́Й, ЛЮ́ТИЙ підсил. На його спущених віках лежала глибока, важка туга (І. Нечуй-Левицький); В пісні я буду виливати Любов і розпач мій тяжкий (М. Рильський); Болю і прикрих страждань довелось їй натерпітись досить (М. Зеров); Здавило серце почуття гірке (Леся Українка); Себе кляла (Катря), а на Юхима нічого, окрім терпкого жалю в серці (А. Головко); Як же серце твоє не розбилось від лютого жалю (Леся Українка). — Пор. 2. бо́лісний, 5. си́льний.

КРУТИ́Й (про схил, берег — майже вертикальний), СТРІМКИ́Й, СТРІМЧА́СТИЙ, ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРОСТОВИ́СНИЙ розм., ПРИ́КРИЙ заст.; УРВИ́СТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВЧАСТИЙ, ОБІ́РВАНИЙ (внаслідок обвалу); КРУТОБО́КИЙ (який має майже вертикальні схили з різних боків). Круті схили вигиналися то вправо, то вліво, то пологими, то стрімкими западинами (І. Цюпа); Стрімчаста скеля постала над кручею (С. Журахович); Ніна проводила човен біля самого каменя. Він спускався в море, як прямовисна важка стіна (В. Собко); Вони (сарни).. сковзали по простовисних схилах (Ю. Смолич); Герман не вийшов, а майже вибіг на горб, хоч сей був досить прикрий (І. Франко); Користуючись темрявою, спішений загін хазарів.. переплив на обривистий протилежний берег (Д. Міщенко); Світило сонце на зелені вали води, на буруни.. й на обривчасту високу скелю (Ю. Яновський); На стрімкій, обірваній скелі.. не так легко злізти в долину (І. Франко); Зрідка назустріч закоханим випливали невеличкі пагорби — степові крутобокі могили (І. Муратов).

НЕПРИЄ́МНИЙ (який викликає почуття незадоволення, жалкування, досади тощо), ПРИ́КРИЙ, КА́ПОСНИЙ розм.; ДОСА́ДНИЙ (перев. зі сл. недогляд, помилка, непорозуміння, випадок і т. ін.); НЕМИ́ЛИЙ, НЕЛЮ́БИЙ (який не подобається кому-небудь, пов'язаний з чимось небажаним, поганим). Єремія посатанів і так роз'ярився од такої неприємної для його звістки, що став ніби несамовитий (І. Нечуй-Левицький); (Юрій:) Я дуже шкодую, що почав цю прикру для тебе розмову... (Л. Смілянський); Я більшу частину того капосного боргу, про який писав, виплатив (В. Самійленко); Нічого теплого з собою не мав, отже, була передо мною немила перспектива мокнути і застудитися (М. Коцюбинський); Згадка про Мар'яну у той час була нелюба для його (Панас Мирний).

ОБРА́ЗЛИВИЙ (який завдає образи, який виражає або містить у собі образу), ВРА́ЗЛИ́ВИЙ (УРА́ЗЛИ́ВИЙ), ПРИ́КРИЙ, КРИ́ВДНИЙ, ОБИ́ДНИЙ рідше, ОБИ́ДЛИВИЙ рідше. Лисун був не з полохливих і кинув кілька образливих епітетів на адресу Черкашина (Л. Дмитерко); Вразливе слово від дітей гірше за болячку, бо не гоїться (прислів'я); Він збирався поговорити з Каргатом на досить дражливу тему. А загострювати взаємини з цим надто бистрим на прикре слово молодиком не хотілось (Ю. Шовкопляс); — Від тебе я можу вислухати все, яким би дошкульним і кривдним воно не було (Н. Рибак). — Пор. 1. дошку́льний.

СИ́ЛЬНИЙ (про явища природи: дощ, вітер, мороз, спеку і т. ін. — значний за силою вияву), ВЕЛИ́КИЙ, СТРАШЕ́ННИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, КЛЯ́ТИЙ підсил. розм.; Я́РИЙ, ДУ́ЖИЙ (перев. про вітер); ПЕКУ́ЧИЙ, ШПАРКИ́Й (перев. про сонце, мороз); МІЦНИ́Й, ЛЮ́ТИЙ, ЖОРСТО́КИЙ, КРІ́ПКИ́Й, ЦУПКИ́Й (перев. про мороз); ЯДЕ́РНИЙ, ПРИ́КРИЙ заст. (перев. про дощ, холод). Вже чотири дні такий сильний дощ, що не можна і з хати вийти (М. Коцюбинський); У великі дощі рілля скочувалась з водою униз (І. Нечуй-Левицький); З моря налітав дошкульний вітер (В. Кучер); Саме тоді минула вже ота клята.. така довга страшна зима (Є. Кротевич); Яре шипіння струмка; Дужий вітер гостро врізався в лице (М. Стельмах); Надворі стояв міцний мороз (П. Панч); І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий (Панас Мирний); Над Одесою спускалася завіса прикрого дощу, море було аж чорне (Ю. Яновський). — Пор. 2. бурхли́вий, 3. лю́тий.

ТЕРМІНО́ВИЙ (який потребує негайного виконання), СПІ́ШНИЙ, НЕГА́ЙНИЙ, НАГА́ЛЬНИЙ, НЕВІДКЛА́ДНИЙ, Е́КСТРЕНИЙ, ПЕРШОЧЕРГО́ВИЙ, НАВА́ЛЬНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ШПАРКИ́Й розм., НА́ГЛИЙ діал., ПРИ́КРИЙ заст.; НАДТЕРМІНО́ВИЙ (дуже спішний). В цей момент, як звичайно, Сайгор думав про ті ж засідання й згадав термінові пакети (М. Хвильовий); — Де ти була? Що трапилось? — Олена надіслала до мене. Є спішна робота (З. Тулуб); У нього поранено голову, можливо, що йому потрібна негайна операція (О. Донченко); Яка взимку робота нагальна? Ніякої! Чистимо зерно, вивозимо на поля гній (А. Головко); Начальник управління викликав до себе Ковальчука в якійсь невідкладній справі (С. Журахович); А до того якраз прийшла дочка з міста й принесла батькові екстрений випуск львівського "Слова польського" (П. Козланюк); Першочергове завдання; Зо дня на день складалася якась навальна праця (І. Ле); (Олеся:) Що у мене — робота яка чи діло пильне, котре примушує мене сидіти дома? (М. Кропивницький); Тільки що повернувся він з Прилуччини, куди посилав його Заленський по шпаркому ділу (О. Стороженко); (Мартіан:) Я не вечеряю. А ще до того роботу наглу маю (Леся Українка).