примазувати

МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИМА́ЩУВАТИ, ШМАРУВА́ТИ (ОБШМАРО́ВУВАТИ) (взагалі щось чим-небудь); МА́СЛИТИ (маслом); НАМА́ЗУВАТИ, НАМА́ЩУВАТИ, НАШМАРО́ВУВАТИ, НАТИРА́ТИ (покривати що-небудь зверху); БІЛИ́ТИ, ВИБІ́ЛЮВАТИ, ОББІ́ЛЮВАТИ (білою глиною, вапном, крейдою тощо); ОБВАЛЬКО́ВУВАТИ (обліплюючи стіни товстим шаром глини); ШПАРУВА́ТИ (щілини, заглибини глиною); ПРОМА́ЗУВАТИ, ПРОМА́ЩУВАТИ (мастилом, спеціальним розчином тощо; взагалі щось чим-небудь); ПРИМА́ЗУВАТИ, ПРИМА́ЩУВАТИ (злегка або частково); ЯЛО́ЗИТИ розм. (щось чим-небудь жирним).. — Док.: зма́зати, пома́зати, змасти́ти, обма́зати, обмасти́ти, ви́мазати, ви́мастити, обшмарува́ти, нама́слити, нама́зати, намасти́ти, нашмарува́ти, нате́рти, побіли́ти, ви́білити, оббіли́ти, обвалькува́ти, пошпарува́ти, прома́зати, промасти́ти, прима́зати, примасти́ти, об'яло́зити. Наймит.. мазав хазяйські чоботи (Марко Вовчок); Другого дня Параска з невісткою заходилися мазати хату (К. Гордієнко); Люди сиділи й писали листи перед завтрашнім наступом й мастили зброю (Ю. Яновський); По всенькому селу починають мастити хати (Є. Гуцало); На спускових доріжках невдовзі уже змащуватимуть полоззя салом (О. Гончар); Машини одна за одною під'їжджали на трек. Їх змазували, заправляли бензином (Л. Дмитерко); Діди-садоводи, уважно оглядаючи кожне дерево, обрізали сухі гілки, жінки обмазували вапном стовбури (Ю. Збанацький); .- Як білки, видерлися наші молодики по кодинах, обмастили їх смолою та підпалили (З. Тулуб); Призьбу (мати) вимазувала жовтою глиною (В. Гжицький); Мати на часинку позичила в сусідів чоботи і, шмаруючи їх березовим дьогтем, заходилася повчати, щоб я у церкві не лобурясничав, не шморгав носом (М. Стельмах); Оленка рішуче бере печатку "Зроблено вірно" і починає намазувати її (В. Собко); Вона завсігди дуже намащувала над чолом коси помадою, щоб затаїти ті перші прикмети доходжалих літ (І. Нечуй-Левицький); — Що вам заграти, великоможна пані? — спитав Шарго, натираючи смичок шматком каніфолі (М. Томчаній); Настя стала на лежанці і почала білити грубу (І. Нечуй-Левицький); (Ганна:) Паски сама напекла.., хату пошпарувала і вибілила (М. Кропивницький); Солдати почали готувати маскувальні халати, оббілювати крейдою автомати, котушки з намотаним дротом (П. Автомонов); За осиковим переліском бовваніло з десяток наметів і кілька великих недобудованих куренів-казарм з обплетеними лозою стінами, які козаки обвальковували глиною (С. Добровольський); Вони заходилися шпарувати щілини й дірки в стінах будинку (Ю. Мокрієв); Промазати шви; Примазувати припічок; Із ріпи підставляли зуби, Ялозили все смальцем губи, Щоб підвести на гріх людей (І. Котляревський).

ПІДКУПО́ВУВАТИ (ПІДКУПА́ТИ) кого (подарунками, хабарями тощо схиляти когось до певних учинків на свою користь), ПЕРЕКУПА́ТИ (ПЕРЕКУПО́ВУВАТИ), ПІДКУПЛЯ́ТИ розм., КУПУВА́ТИ розм., КУПЛЯ́ТИ розм., ПЕРЕКУПЛЯ́ТИ розм., ПІДМА́ЗУВАТИ кого, кому, розм., ПІДМА́ЩУВАТИ кого, кому, розм., МАСТИ́ТИ розм., ПРИМА́ЗУВАТИ розм.; ПІДМОГОРИ́ЧУВАТИ розм. (ставлячи могорич). — Док.: підкупи́ти, перекупи́ти, купи́ти, підма́зати, підмасти́ти, помасти́ти, прима́зати, підмогори́чити. Вишневецький.. поїв та підкуповував панків і видурив у шляхтичів такий наказ для своїх посланців у Варшаву, що сеймик дає право своїм посланцям встоювати за право Вишневецького на Ромни (І. Нечуй-Левицький); Староста вмовляв Михайла Барабаша, загрожував йому, підкупав його родичів, навіть родину... (Л. Смілянський); Думали, що Влас Волос і на цей раз перекупить суд (П. Панч); Мандрівний джентельмен.. на схилах Гімалаїв В честь імперії трудивсь, Підкупляв, лякав і лаяв Неохочих братовбивць (М. Бажан); Ні за які гроші Франка не купиш (М. Коцюбинський); Його взяли (в тюрму), як він казав, за те, що не умів кому слід і чим слід підмазати (Ю. Збанацький); — Чи ба, запишалась, панська підлиза! — шепотіли молодиці, — думає, підмастила, то вже панська ласка так і спливе на неї "із води!" (Леся Українка); — Нині скрізь треба платити й мастити, щоб не бачити своїх дітей невільниками в багацьких та панських маєтках (П. Козланюк); Хто не знає, що Саливон підмогоричив горлопанів, що за нього голос рвали? (К. Гордієнко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примазувати — прима́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. примазувати — -ую, -уєш, недок., примазати, -ажу, -ажеш, док., перех. 1》 Мазати що-небудь чимсь, злегка або частково; примащувати. || Мазати долівку, білити стіни частково; підмащувати. || Замазуючи чимсь, пригладжувати. || Мастити волосся чим-небудь. 2》 неперех., перен., розм. Давати хабара. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примазувати — ПРИМА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМА́ЗАТИ, а́жу, а́жеш, док., що. 1. Мазати що-небудь чимсь, злегка або частково; примащувати. – Запери чохли та комір, примаж тією водою челюсті, то буде все по твоїй волі, – порадила Солоха (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. примазувати — ПРИМА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМА́ЗАТИ, а́жу, а́жеш, док., перех. 1. Мазати що-небудь чимсь, злегка або частково; примащувати. — Запери чохли та комір, примаж тією водою челюсті, то буде все по твоїй волі, — порадила Солоха (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах
  5. примазувати — Примазувати, -зую, -єш сов. в. примазати, -мажу, -жеш. 1) Примазывать, примазать чѣмъ. Моргав сонними очима, що злипались... неначе трюком примазані. Левиц. І. 235. 2) Поправлять, подновлять глиняную обмазку печи, стѣнъ. Словник української мови Грінченка