примха

ПРИ́МХА (несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв неврівноваженості), ЗАБАГА́НКА, КАПРИ́З, ВИ́ГАДКА, ФАНТА́ЗІЯ, ХИМЕ́РА, ВЕ́РЕДИ розм., ПРИВЕРЕ́ДИ розм., ДУР розм., НО́РОВИ розм., ВИТРЕБЕ́НЬКИ розм., ВИ́БРИКИ розм., КО́НИКИ розм., ПРИЧУ́ДА заст., ЗА́БАГ заст. Заповзята мати до певного часу потурала примхам дочки, яка не хотіла покидати Київ та тітку Настю (Л. Дмитерко); Спершу Федорчине прохання видалося йому дивною забаганкою, але поволі він пройнявся її настроєм (Ю. Мушкетик); Її нерви за літо не дуже-то поправились і нам всім неможливо тяжко було витримати з її нервовими капризами (Леся Українка); — А се що за вигадки? Ще я не діждалася, щоб ти, запанівши, гордував матір'ю-мужичкою?! (М. Коцюбинський); (Енн:) Куди це ви зібралися у пальті в таку спеку, Таню .. Дивна фантазія (В. Собко); Хоч я великої і не зробив кар'єри І землю став орать без жодної химери, Але зато мені ніхто не дорікав, Щоб ґречність словом я чи вчинками зламав (переклад М. Рильського); Це, мабуть, у вас якісь вереди чи примхи, щоб спати на цвинтарі (І. Нечуй-Левицький); (Квітка:) Слухай, твоя няня всяку міру переступає своїми примхами та привередами (М. Старицький); Збирався з Борисенком іти у ліс.. Сестра як дурна розревлась та й не пустила, як жінка. От дур жіночий!.. (Панас Мирний); — Та що це ти моду взяла прибиратися щовечора, як на весілля? Що це за норови на тебе напали? (М. Куліш); Як подивлюсь на хист теперішніх людців, На витребеньки їх... Та що з ними мороки... (П. Гулак-Артемовський); — Я тобі скажу, Мотре, що ти своїми вибриками, своїми фантазіями заженеш маму до могили! (Ірина Вільде); Коляда впав на ліжко і забився в істериці.. Фросина вийшла з хати. Бачила вона вже не раз оці коники (М. Зарудний); Були Латинці дружні люди І воюватись мали хіть. Не всі з добра, хто од причуди, Щоб битися, то рад летіть (І. Котляревський); Вони Невільники забагів своїх, Дурниць, зіпсуття та нудьги (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примха — при́мха: капризъ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. примха — (вередливе бажання) вигадка, вередливість, дивацтво, забаганка, каприз. Словник синонімів Полюги
  3. примха — при́мха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. примха — Забаганка, фанаберія, св. каприз; (безглузда) чудернацтво, дивацтво, вигадка, химера; (риса вдачі) струнка, жилка, слабкість, слабка сторона <�місце>; мн. ПРИМХИ, (долі) зиґзаґи, гримаси, знегоди. Словник синонімів Караванського
  5. примха — Веред, вереди, вередування, забаганка, каприз, капризування, комиза, химера Фразеологічні синоніми: примхи моди; химери моди Словник синонімів Вусика
  6. примха — [примха] -хие, д. і м. -мс'і Орфоепічний словник української мови
  7. примха — -и, ж. 1》 Несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв чиєїсь неврівноваженості; каприз, забаганка. || Свавільна вигадка на шкоду іншим. || Незрозумілий вчинок як дивацтво, вигадка. Потурати примхам. 2》 тільки мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. примха — ПРИ́МХА, и, ж. 1. Несподіване, нічим не обґрунтоване бажання як вияв чиєїсь неврівноваженості; забаганка. Годив [чоловік] кожній примсі слабої (Л. Словник української мови у 20 томах
  9. примха — При́мха, -хи, -сі; при́мхи, примх Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. примха — ПРИ́МХА, и, ж. 1. Несподіване, нічим не обгрунтоване бажання як вияв чиєїсь неврівноваженості; каприз, забаганка. Годив [чоловік] кожній примсі слабої (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах
  11. примха — Примха, -хи ж. 1) Прихоть, капризъ, выдумка. Жінко, каже, се вже, бачу, твої примхи. МВ. І. 11. 2) мн. Суевѣрная примѣта, предразсудокъ. Лубен. у. Знахарство. Грин. І. 280. Словник української мови Грінченка