принижати

ПРИМЕ́НШУВАТИ (видавати чи вважати що-небудь за менш значне, ніж воно є насправді), ЗАНИ́ЖУВАТИ, НЕДООЦІ́НЮВАТИ, ПРИНИ́ЖУВАТИ (ПРИНИЖА́ТИ рідше), ПРИТЕ́МНЮВАТИ (ПРИТЕМНЯ́ТИ) розм. — Док.: приме́ншити, зани́зити, недооціни́ти, прини́зити, притемни́ти. Якщо шановний читач побачить, що я через людську слабкість применшив свої недоліки і пороки.., то це, мабуть, так і є (О. Довженко); Занижувати показники; Як можна в такий час тримати знаменщиків в обозі? Як може Самієв недооцінювати значення їхньої присутності там, в самому пеклі (бою)? (О. Гончар); Заздрість, що все сьогочасне принижує завжди і ганить, В пащі неситій моїх не поглинула пісень (переклад М. Зерова); Замковий відчував ще й інші тіньові закиди, які притемнювали його як завідувача відділом (І. Ле).

ПРИНИ́ЖУВАТИ (ПРИНИЖА́ТИ рідше) (ставити когось у принизливе становище), ПОНИ́ЖУВАТИ (ПОНИЖА́ТИ) розм., ТОПТА́ТИ розм., ЗНИ́ЩУВАТИ підсил. розм., ПОПИРА́ТИ книжн. — Док.: прини́зити, пони́зити, притопта́ти, зни́щити. Де ж малюкові зрозуміти, що, принижуючи іншого, найперше цим принижуєш, спотворюєш самого себе... (О. Гончар); — Не сумніваюся, що знайдуться такі, що.. будуть мене понижувати в твоїх очах (І. Франко); Всіх, Що гнобили, дурили, карали, топтали, — Всіх у моря кипучу глибінь, У смертельну глибінь — Навіки (М. Рильський).