1. Словник синонімів української мови

приобіцяти

ОБІЦЯ́ТИ (зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином), ОБІЦЯ́ТИСЯ розм.; НАХВАЛЯ́ТИСЯ розм. (хвастовито); ОБІЩА́ТИ розм., ОБІЩА́ТИСЯ заст., розм., ОБРІКА́ТИ заст., ОБІЦЮВАТИ діал., ПРИРІКА́ТИ діал., ПРИОБІ́ЦЮВАТИ діал. — Док.: пообіця́ти, пообіця́тися, пообіща́ти, пообіща́тися, обректи́, пообі́цювати, приобіця́ти діал. приректи́, поміни́ти діал. поміни́тися діал. Тонув — сокиру обіцяв, а витягли — і топорища шкода (прислів'я); Обіцявся чорнобривий, Коли не загине, Обіцявся вернутися (Т. Шевченко); — Е, і погуляємо ж, молодиці, на тому весіллі! — нахвалялася Настя Гірчак, гупаючи ногами об землю (І. Цюпа); Орися обіцяла написати тітці скоро (Леся Українка); (Олена:) Сьогодні обіщався надійти з Брусової на вулицю Олекса з скрипкою (С. Васильченко); На заручинах обрікають молодятам подарунки (Словник Б. Грінченка); І обіцював, що справить йому пушку (рушницю) і топорець купить (Марко Черемшина); Робітники, раді так несподіваній щедрості Германа і його обіцянкам, кланялися і прирікали мовчати (І. Франко); Він обіцяв присадкуватому клинчик на отаву, а старенькому тихцем помінив дати п'ятку (Лесь Мартович); Ніхто нічого не сказав.. Один тільки рудий Герасим помінився дещо розказати (Б. Грінченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приобіцяти — приобіця́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приобіцяти — Приобіця́ти. Пообіцяти. Пан посол др. Волян сказав, що я зломив так само слово, як він, позаяк я приобіцяв словом чести, що вступлю до клюбу Гогенварта (Б., 1895, 12, 3) // пол. przyobiecać — пообіцяти. Українська літературна мова на Буковині
  3. приобіцяти — див. приобіцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приобіцяти — ПРИОБІЦЯ́ТИ див. приобі́цювати. Словник української мови у 20 томах
  5. приобіцяти — приобіцяти пообіцяти (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. приобіцяти — ПРИОБІЦЯ́ТИ див. приобі́цювати. Словник української мови в 11 томах
  7. приобіцяти — Приобіця́ти, -ця́ю, -єш гл. Пообѣщать. Що ти мені приобіцяєш за твої діти? Гн. І. 22. Словник української мови Грінченка