приобіцяти

Значення в інших словниках

1. приобіцяти — приобіця́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. приобіцяти — Приобіця́ти. Пообіцяти. Пан посол др. Волян сказав, що я зломив так само слово, як він, позаяк я приобіцяв словом чести, що вступлю до клюбу Гогенварта (Б., 1895, 12, 3) // пол. przyobiecać — пообіцяти. Українська літературна мова на Буковині
3. приобіцяти — див. приобіцювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приобіцяти — ПРИОБІЦЯ́ТИ див. приобі́цювати. Словник української мови у 20 томах
5. приобіцяти — ОБІЦЯ́ТИ (зобов'язуватися зробити щось, діяти певним чином), ОБІЦЯ́ТИСЯ розм.; НАХВАЛЯ́ТИСЯ розм. (хвастовито); ОБІЩА́ТИ розм., ОБІЩА́ТИСЯ заст., розм., ОБРІКА́ТИ заст., ОБІЦЮВАТИ діал., ПРИРІКА́ТИ діал., ПРИОБІ́ЦЮВАТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
6. приобіцяти — ПРИОБІЦЯ́ТИ див. приобі́цювати. Словник української мови в 11 томах
7. приобіцяти — Приобіця́ти, -ця́ю, -єш гл. Пообѣщать. Що ти мені приобіцяєш за твої діти? Гн. І. 22. Словник української мови Грінченка