припалюватися
ЗАСМАГА́ТИ (набувати засмаги, ставати смаглявим під дією сонячного проміння й вітру), ЗАГОРЯ́ТИ (ЗАГОРА́ТИ), СМА́ГНУТИ, СМАГЛЯ́ВІТИ, ОБГОРЯ́ТИ підсил., ЗАСМА́ЖУВАТИСЯ підсил. розм., ЗАСМА́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм., СМАГЛІ́ТИ рідко; ПРИСМАГА́ТИ, ПРИПА́ЛЮВАТИСЯ (трохи). — Док.: засма́гнути, загорі́ти, посма́гнути, обгорі́ти, засма́житися, засмали́тися, запали́тися, засмаглі́ти, присма́гнути, припали́тися. Шевченко, що майже ввесь шлях пройшов пішки, схуд і засмаг, фізично втомився, але був бадьорий і веселий (З. Тулуб); Великий став аж кипів від купальників.. Одні, накупавшись, одягалися, другі — роздягалися, інші лежали на березі, загоряли на сонці (В. Минко); Сонце ще пече так, що вочевидь чуєш, як смагнуть щоки (І. Сенченко); Від ранку до пізнього вечора сидів (хлопець) над морем, вже встиг добре засмажитись на сонці (Ю. Збанацький); Я вже засмалився, бо цілий день на сонці (М. Коцюбинський); Біле, аж синє, тіло його запалилося на сонці, почервоніло на спині та шиї (Григорій Тютюнник); Він засмаглів од вітру (А. Малишко).
Значення в інших словниках
- припалюватися — припа́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- припалюватися — -ююся, -юєшся, недок., припалитися, -палюся, -палишся, док. 1》 тільки 3 ос. Пошкоджуватися вогнем або високою температурою (про поверхню, краї чого-небудь). || Пригоряти (про страву). 2》 Діставати загар, почервоніння шкіри (від сонця, вітру). Великий тлумачний словник сучасної мови
- припалюватися — ПРИПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИПАЛИ́ТИСЯ, палю́ся, па́лишся, док. 1. тільки 3 ос. Пошкоджуватися вогнем або високою температурою (про поверхню, краї чого-небудь); // Пригоряти (про страву). Словник української мови у 20 томах
- припалюватися — ПРИПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИПАЛИ́ТИСЯ, палю́ся, па́лишся, док. 1. тільки 3 ос. Пошкоджуватися вогнем або високою температурою (про поверхню, краї чого-небудь); // Пригоряти (про страву). Словник української мови в 11 томах