1. Словник синонімів української мови

припасати

ЗАГОТОВЛЯ́ТИ (готувати, виготовляти що-небудь заздалегідь, наперед; робити запас чого-небудь), ЗАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, ГОТО́ВИТИ, ЗАПАСА́ТИ, ПРИПАСА́ТИ розм., ДБА́ТИ розм., ЛА́ДИТИ розм. — Док.: заготува́ти, загото́вити, приготува́ти, пригото́вити, наготува́ти, нагото́вити, підготува́ти, підгото́вити, запасти́, припасти́, призапа́сити розм. призапасти́ розм. Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг, все внутрішнє і зовнішнє устаткування корабля, ліки, мореходне приладдя, паруси, линви, посуд (З. Тулуб); За зиму дерево приготує (Грицько) на хату, щоб з весни й будувати почати (А. Головко); Журавльов.. запасав харчі для собак і людей, добував хутра білого ведмедя і песця (М. Трублаїні); — По деяких (селах) готуються до оборони: припасають зброю, сокири (М. Стельмах); Рибалка рибку дбав і у мішках носив (Л. Глібов); Докія ладила вже для неї рушники, постіль (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припасати — припаса́ти 1 дієслово недоконаного виду робити запас чого-небудь розм. припаса́ти 2 дієслово недоконаного виду випасати худобу Орфографічний словник української мови
  2. припасати — див. ЗАПАСАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. припасати — I -аю, -аєш, недок., припасти, -су, -сеш, док., перех., розм. Робити запас чого-небудь. || Завчасно приготовляти що-небудь для використання. II -аю, -аєш, недок., припасти, -су, -сеш, док., перех., діал. Випасати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. припасати — моск. заготовлювати запасати, запасти, позапасати, забезпечувати, забезпечити, позабезпечувати, зготовлювати, зготувати, позготовлювати, наготовлювати, наготувати, понаготовлювати, поготовлювати, поготувати, приготовлювати, приготувати, поприготовлювати, уготовлювати, уготувати, повготовлювати Словник чужослів Павло Штепа
  5. припасати — ПРИПАСА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРИПАСТИ́, су́, се́ш, док., що, розм. Робити запас чого-небудь. – Свого зерна припас трохи? – подивився старий на важку, порожню руку сівача (М. Словник української мови у 20 томах
  6. припасати — ПРИПАСА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРИПАСТИ́, су́, се́ш, док., перех., розм. Робити запас чого-небудь. — У мене професіональна заздрість до ленінградців. Словник української мови в 11 томах
  7. припасати — Припаса́ти, -са́ю, -єш сов. в. припасти, -су, -се́ш, гл. 1) Припасать, припасти, запасать, запасти. Для щитів ночви припасали, і дна із діжок вибивали. Котл. Ен. 2) Подкармливать, подкормить. Стали чумаки воли припасати. Я припас вівці та й іду. Черк. у. Словник української мови Грінченка