припасати
ПРИПАСА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРИПАСТИ́, су́, се́ш, док., перех., розм. Робити запас чого-небудь.
— У мене професіональна заздрість до ленінградців. Адже навіть у зимові місяці вони виробляють стільки ж морозива, як і влітку, припасаючи його на «потім», тобто на літній сезон (Рад. Укр., 1.VI 1967, 2);
— Свого зерна припас трохи? — подивився старий на важку, порожню руку сівача (Стельмах, Хліб.., 1959, 25);
— Ти, Григоровичу, тільки зачіпку придумай та грошенят припаси, а ми з моєю Оксаною враз тобі.. вечірку влаштуємо (Тулуб, В степу.., 1964, 239);
// Завчасно приготовляти що-небудь для використання.
— Не знаю, як по всіх [селах], а по деяких готуються до оборони: припасають зброю, сокири, а села так огороджують, щоб ніяка гадина не прослизнула (Стельмах, І, 1962, 634);
Для цієї дороги Олекса Гнатович загодя припас великого загального зошита в синій палітурці з золотавою каймою (Мас., Життя.., 1960, 46).
ПРИПАСА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ПРИПАСТИ́, су́, се́ш, док., перех., діал. Випасати.
Звелів [Еней] з бичні волів пригнати, Цапів з вівцями припасати, Плутону в жертву принести (Котл., І, 1952, 124);
Стали чумаки воли припасати: Я припас вівці та й іду (Сл. Гр,).
Значення в інших словниках
- припасати — припаса́ти 1 дієслово недоконаного виду робити запас чого-небудь розм. припаса́ти 2 дієслово недоконаного виду випасати худобу Орфографічний словник української мови
- припасати — див. ЗАПАСАТИ. Словник синонімів Караванського
- припасати — I -аю, -аєш, недок., припасти, -су, -сеш, док., перех., розм. Робити запас чого-небудь. || Завчасно приготовляти що-небудь для використання. II -аю, -аєш, недок., припасти, -су, -сеш, док., перех., діал. Випасати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- припасати — моск. заготовлювати запасати, запасти, позапасати, забезпечувати, забезпечити, позабезпечувати, зготовлювати, зготувати, позготовлювати, наготовлювати, наготувати, понаготовлювати, поготовлювати, поготувати, приготовлювати, приготувати, поприготовлювати, уготовлювати, уготувати, повготовлювати Словник чужослів Павло Штепа
- припасати — ПРИПАСА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРИПАСТИ́, су́, се́ш, док., що, розм. Робити запас чого-небудь. – Свого зерна припас трохи? – подивився старий на важку, порожню руку сівача (М. Словник української мови у 20 томах
- припасати — ЗАГОТОВЛЯ́ТИ (готувати, виготовляти що-небудь заздалегідь, наперед; робити запас чого-небудь), ЗАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, ГОТО́ВИТИ, ЗАПАСА́ТИ, ПРИПАСА́ТИ розм., ДБА́ТИ розм., ЛА́ДИТИ розм. Словник синонімів української мови
- припасати — Припаса́ти, -са́ю, -єш сов. в. припасти, -су, -се́ш, гл. 1) Припасать, припасти, запасать, запасти. Для щитів ночви припасали, і дна із діжок вибивали. Котл. Ен. 2) Подкармливать, подкормить. Стали чумаки воли припасати. Я припас вівці та й іду. Черк. у. Словник української мови Грінченка