припис

НАСТАНО́ВА (рекомендація, роз'яснення з боку вищого органу, керівної особи і т. ін., що вказують, як діяти в тих чи інших випадках); ВКАЗІ́ВКА (УКАЗІ́ВКА), УКА́ЗКА розм. (настанова конкретнішого характеру); ДИРЕКТИ́ВА (настанова, вказівка, обов'язкова для виконання); ІНСТРУ́КЦІЯ, ПРИ́ПИС (керівна вказівка, правила, що встановлюють порядок, спосіб дії). Мокроступ акуратно з'являвся після роботи до Павла Остаповича, одержував від нього конкретні настанови на наступний день (М. Ю. Тарновський); Головний машиніст здав машину.. й покурював цигарку, даючи часом дрібні тільки вказівки молодому помічникові (С. Васильченко); Її Микола повинен сам усе бачити, сам усе розуміти, він не потребує указки.. (Г. Хоткевич); — Є директива..: полонених не вбивати, а обмінювати через Червоний Хрест! (О. Гончар); (Цупович:) Чекаємо ваших інструкцій, сер! (Я. Галан); Старшина доповів їй, що всі приписи медицини виконано (Ю. Яновський).

ПРА́ВИЛО (те, чим звичайно керуються у праці, поведінці, співжитті тощо), ЗАСА́ДА, НО́РМА, ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше, ПРО́ПИС рідше, ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт., У́ЗУС книжн., РЕ́ГУЛА заст.; ЗАКО́Н, ЗА́ПОВІДЬ, ВИМО́ГА, КАНО́Н церк., книжн., УСТАНО́ВА заст. (загальноприйняте, перев. суворо дотримуване); ПРИ́НЦИП, ДЕВІ́З (основне, особливо важливе для однієї людини або групи, організації). Таке моє давнє правило: не шкодувати за тим, чого не можна повернути (О. Гуреїв); Частенько буває так, що своїх власних гадок і засад хлопець-підліток не встиг іще виробити (А. Кримський); Допоможеш чимось кращим виявити себе навіть такому, що ніяких етичних норм не визнавав (О. Гончар); Ніби й пора вставати, бо лекції за шкільними приписами починаються о восьмій (Д. Бедзик); Автор смикає свого героя за ниточку, і все робиться так, як належить за банальними прописами (С. Журахович); На весь гуртожиток, можливо, Було матраців тих із п'ять, На них блаженно та щасливо Начальство мало право спать, Бородані із старших курсів. Це заведенція така (С. Воскрекасенко); Коли трохи оклигав (Сивоок) з дороги, зазнайомився з усіма монастирськими регулами, то йому стало так страшно, немов ось завтра-позавтра мав умерти (П. Загребельний); Глянула я на старців, та аж тоді згадала, що я ніякої милостини не подала старцям, як слід по закону (І. Нечуй-Левицький); Віра злякано говорила про Поліщука, бо той не визнавав батька її, Вірину тітку та ігнорував багато заповідей, обов'язкових у селі-меморіалі (В. Коротич); Це був командувач, створений революцією, і він стояв на височині вимог військового мистецтва (Ю. Яновський); (Мартіан:) Дозволь покликати моїх дітей, сам розпитай їх про науку віри, я їх учив, як наш канон велить (Леся Українка); (Василь:) Скасуйте їх, скасуйте ті установи, що поділили людей на багатих і бідних, на можних та безможних (Панас Мирний); Навіть Горобець заявив про свою незгоду з принципами старого активу (І. Микитенко); Шевченко, куди б його не закинула доля.., — завжди він був вірний своєму девізу: не каятися, не гнути шиї перед царями (П. Тичина).

ПОРЯ́ДОК (певним чином зумовлене розташування, розміщення когось, чогось, послідовність чого-небудь), ЛАД, СИСТЕМАТИ́ЧНІСТЬ, СИСТЕ́МА, ПО́БИТ розм.; РОЗПОРЯ́ДОК (перев. послідовність чогось); ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше (встановлений перев. керівними органами); ПРОЦЕДУ́РА (офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання, оформлення чогось). Удвох з Васею вони почали виробляти точний порядок завтрашнього дня (В. Собко); Життя пішло звичайним розміреним ладом (І. Ле); В Європі привикли більше до порядку, до систематичності, ..а в Бориславі тоді ті привички були ще слабі (І. Франко); Досліди провадять (Дмитро з Андрієм) за спеціальною системою, терпляче, як справжні інженери (М. Колесников); Думка.. малювала йому інший побит життя (Панас Мирний); Доки не усвідомиш оцього "треба", школа з її розпорядком буде для тебе тільки тягарем, каторгою... (О. Гончар); Я знав, що.. мої пильні заняття, мої аскетичні крайності, моя пунктуальність при виконуванні нових університетських приписів викликають хибні тлумачення (М. Грушевський); Порушити приписання адміністрації санаторію; Почали висувати кандидатів у президію. Процедура ця явно сподобалась вербівчанам, і вони почали називати десятки прізвищ (А. Іщук).

ПРИПИ́СКА (те, що дописане до якогось тексту, до раніше написаного), ПРИ́ПИС, ПОСТСКРИ́ПТУМ (до листа після підпису). Тільки що дістав картку д. Танчаковського з Вашою припискою (М. Коцюбинський); Вона відірвала той клаптик листа, де був припис до неї, й сховала його (М. Старицький); Іван.. бере листа, написаного до Ярослава, і гарячково доповнює його віршованим постскриптумом (П. Колесник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. припис — при́пис 1 іменник чоловічого роду порядок; правило; настанова при́пис 2 іменник чоловічого роду приписка; прописка Орфографічний словник української мови
  2. припис — При́пис. Інструкція. Ухвалено одобрити зміну приписів для іспитів громадских писарів (Б., 1895, 5, 3); ● Після припису — згідно з інструкцією. Чи дали наші панотці після припису знати до староства про сі збори? (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. припис — (урядовий) правило, с. закон; ПРВ. МН. канон, норма; (лікаря) настанова, вказівка, рекомендація; (моди) вимога; (до тексту) дописка, приписка. Словник синонімів Караванського
  4. припис — [припиес] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  5. припис — I -у, ч. 1》 Певний порядок, установлений керівними органами держави, установи, підприємства і т. ін. 2》 Правило, покладене в основу якого-небудь вчення, моралі, ідеологічного напрямку і т. ін.; канон. || Правило співжиття, норма поведінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. припис — ПРИ́ПИС¹, у, ч. 1. Певний порядок, який установили керівні органи держави, установи, підприємства й т. ін. Він велів копати яму так близько своєї границі, як тілько дозволяв урядовий припис (І. Словник української мови у 20 томах
  7. припис — припис вказівка, настанова (ср, ст): Кухар, який хоче зварити на обід дванайцять страв, подає припис на страву, але не докінчить ані одної (Боберський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. припис — При́пис, -су; -писи, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. припис — ПРИ́ПИС¹, у, ч. 1. Певний порядок, встановлений керівними органами держави, установи, підприємства і т. ін. Він велів копати яму так близько своєї границі, як тілько дозволяв урядовий припис (Фр. Словник української мови в 11 томах