приплигувати
ПІДСТРИ́БУВАТИ (пересуватися або наближатися до когось, чогось стрибками), ПІДСКА́КУВАТИ, ПІДПЛИ́ГУВАТИ, ПРИСТРИ́БУВАТИ, СТРИБА́ТИ рідше, ПРИПЛИ́ГУВАТИ, ПЛИГА́ТИ рідше. — Док.: пристриба́ти, приплигати. Повернув (собака) назад, високо підстрибуючи в пшениці та далеко довкіл оглядаючи поле... (Є. Гуцало); Пан лікар стриб вікном, та як той заєць улицею, тільки підскакує (Марко Вовчок); Підплигує по холодній траві голошиє, як мале горобеня, хлопча, покрикує застудженим голосом на непокірних корів (Ю. Мокрієв); Вона знову чує її (мелодію) — наче Янкель, щоб утішити Таню, перекинувся в цвіркунчика та й пристрибав до неї з минулих років (А. Дімаров); Підчесала (куля) йому жижки так, що дід од того часу вже не ходив, а стрибав по-заячи (І. Нечуй-Левицький); Плигала через калюжі маленька жінка й у тривозі озиралася навкруги (М. Хвильовий).
Значення в інших словниках
- приплигувати — припли́гувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- приплигувати — -ую, -уєш, недок., приплигати, -лигаю, -лигаєш, док. 1》 Діставатися до чого-небудь стрибками. 2》 Прийти підплигуючи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приплигувати — ПРИПЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЛИГА́ТИ, лига́ю, лига́єш, док. 1. Діставатися до чого-небудь стрибками. Хлопчик приплигав до самого порога. 2. Прийти підплигуючи. – Оришко! Бабо! – гукав він, швендяючи по світлиці. Словник української мови у 20 томах
- приплигувати — ПРИПЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИПЛИ́ГА́ТИ, ли́га́ю, ли́га́єш, док. 1. Діставатися до чого-небудь стрибками. 2. Прийти підплигуючи. — Оришко! Бабо! — гукав він швендяючи по світлиці. Словник української мови в 11 томах