приплинути

ПРИЛЕТІ́ТИ (про птахів, літальні апарати тощо — летячи, з'являтися десь), ПРИЛИ́НУТИ поет., ПРИПЛИ́НУТИ поет. — Док.: приліта́ти. Прилетіла зозуленька, Сіла на калині (Я. Щоголів); Прилинуть, серце, журавлі, А в них на кожному крилі Дар сонця і тепла! (М. Рильський).

ПРИХО́ДИТИ (ідучи, з'являтися десь, у когось), НАДХО́ДИТИ розм., ПРИЛА́ЗИТИ фам., зневажл., ПРИЛІЗА́ТИ фам., зневажл., ПРИХОДЖА́ТИ заст.; ПРИПЛИВА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ розм., ПРИТІКА́ТИ розм. (перев. у великій кількості); ПОКА́ЗУВАТИСЯ (перев. ненадовго); УЧАЩА́ТИ (ВЧАЩА́ТИ) розм. (часто). — Док.: прийти́, надійти́, прилі́зти, припливти́ (приплисти́), припли́нути, привали́ти, притекти́, показа́тися. Сходились дівчата частенько до Марусі, а парубки приходили, як звичайно, непрошені (П. Куліш); Поки Деїфоб говорить, надходять люди, чоловіки й жінки, хто з поля від Скайської брами, хто з будинків від міста, і збираються в гурт (Леся Українка); — Ну, чого цей приліз? — скривився Джіафер, видимо, нерадий (М. Коцюбинський); "Чом до мене не прийшов, Як ще місяць не зійшов?.." "Я до тебе приходжав, Тебе дома не застав" (пісня); На похорон припливла така навала людей, утворилася така тіснява, що Орест, якому здавалося, що він стоїть осторонь, опинився серед самої гущі (Ірина Вільде); Юрба росте, од потоку — білили полотно — поприбігали жінки, привалили од кузні селяни й коваль (А. Головко); (Перун:) Кого припече, той, певно, до вас притече! (І. Франко); Ніколи так рано не ходив (Славко) до Краньцовської, через те не мав відваги в непривичній порі показуватися до неї (Лесь Мартович); (Тетяна:) А я ж вам хіба бороню ходити до мене, хоть би і не годилось вам так учащати? (І. Котляревський). — Пор. I. 1. прибу́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приплинути — припли́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приплинути — -ну, -неш, док. 1》 Те саме, що припливти. 2》 поет. Те саме, що прилинути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приплинути — ПРИПЛИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. Те саме, що припливти́. Прийди, прийди, мій миленький, приплини з водою, Бо я року не вибуду, піду за тобою (з народної пісні); Ех, і море, море синє, В рідний дім моряк приплине, Ясноокий, молодий, Воїн ловкий, хоч куди (М. Словник української мови у 20 томах
  4. приплинути — ПРИПЛИ́НУТИ, ну, неш, док. 1. Те саме, що припливти́. Ех, і море, море синє, В рідний дім моряк приплине, Ясноокий, молодий, Воїн ловкий, хоч куди (Стельмах, V, 1963, 132); Прийди, прийди, мій миленький, приплини з водою, Бо я року не вибуду... Словник української мови в 11 томах
  5. приплинути — Приплинути, -ну, -неш гл. = приплисти. Словник української мови Грінченка