присвячуватися

ВІДДАВА́ТИСЯ (якій-небудь справі, ідеям тощо), ПРИСВЯ́ЧУВАТИСЯ, ВІДДАВА́ТИ, ПРИСВЯ́ЧУВАТИ (із сл. себе). — Док.: відда́тися, присвяти́тися, відда́ти, присвяти́ти. Після поразки революції (1905 р.) Хоткевич емігрує в Галичину й цілком віддається літературі, музиці, малюванню (з журналу); Мені здається, що мені треба присвятитися виключно науці (А. Кримський); Бодянський.. присвятив себе археології (І. Шаповал).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присвячуватися — присвя́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. присвячуватися — -уюся, -уєшся, недок., присвятитися, -ячуся, -ятишся, док. 1》 тільки 3 ос. Призначатися, адресуватися або підноситися в дар кому-, чому-небудь (перев. про твір літератури або мистецтва). 2》 Повністю віддаватися чому-небудь. 3》 перев. док., заст., рел. Стати святим. || перен. Померти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. присвячуватися — ПРИСВЯ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИСВЯТИ́ТИСЯ, ячу́ся, я́тишся, док. 1. тільки 3 ос. Призначатися, адресуватися або даруватися кому-, чому-небудь (перев. про твір літератури або мистецтва). Словник української мови у 20 томах
  4. присвячуватися — ПРИСВЯ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИСВЯТИ́ТИСЯ, ячу́ся, я́тишся, док. 1. тільки 3 ос. Призначатися, адресуватися або підноситися в дар кому-, чому-небудь (перев. про твір літератури або мистецтва). Словник української мови в 11 томах