1. Словник синонімів української мови

пристріт

НАСЛА́ННЯ́ (за народними уявленнями, те, що роблять "злі сили", щоб спокусити, обманути кого-небудь, заподіяти якесь нещастя), НА́ПУСК, НА́ПУСТ, ПРИСТРІ́Т, УРО́КИ (ВРО́КИ) мн., УРО́ЧЕННЯ (ВРО́ЧЕННЯ) (хвороба, спричинена недобрим поглядом); МАНА́, НАВОЖДЕ́ННЯ церк. (з метою спокусити, заманити з собою). — Це якесь наслання. Це пороблено (Лесь Мартович); (Храпко:) Що се? Напуск на мене? наговір? Усі проти мене, всі!.. (Панас Мирний); — Що ти все мовчиш і до мене, старої, й словом не обізвешся? Може, тебе наврочено або напуст накликано? (Григорій Тютюнник); Просто напасть на людину: Не пройшов іще пристріт, Як уже і колька в спину (С. Воскрекасенко); На світі всячину я знаю, .. Шепчу — уроки проганяю, Переполохи виливаю, Гадюк умію замовляти (І. Котляревський); — А пресвята Богородиця, велика помічниця, і святий Миколай, великий угодник, одведіть хвороби і урочення від невинного.. тіла... (М. Стельмах); Їй-богу моєму, забулася, що й зарікалася не пити, неначе вона (кума) ману навела на мене (І. Нечуй-Левицький); Овіяний недоторканною зверхністю отець Никодим.. узвав нічні витівки зухвалим бісовим навожденням (О. Ковінька). — Пор. 1. заклина́ння.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пристріт — пристрі́т іменник чоловічого роду хвороба, викликана злим поглядом Орфографічний словник української мови
  2. пристріт — -у, ч., етн. За упередженими уявленнями – хвороба, викликана чиїмсь злим поглядом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристріт — ПРИСТРІ́Т, у, ч., етн. За уявленнями носіїв традиційної культури – хвороба, викликана чиїмось злим поглядом. [Софія:] Що тобі, серденько, таке? Може, пристріт? Я побіжу верну Варку, вона уміє шептать, її баба покійна навчила (І. Словник української мови у 20 томах
  4. пристріт — При́стріт, -ту; -ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пристріт — ПРИСТРІ́Т, у, ч., етн. За марновірними уявленнями — хвороба, викликана чиїмсь злим поглядом. [Софія:] Що тобі, серденько, таке? Може, пристріт? Я побіжу верну Варку, вона уміє шептать, її баба покійна навчила (К. Словник української мови в 11 томах
  6. пристріт — Пристріт, -ту м. Болѣзнь, происходящая, но понятіямъ народа, отъ дурной встрѣчи, сглазъ: лихорадочное и горячечное состояніе съ тошнотой, ломотой, коликами. Чуб. I. 43, 134. Мил. М. 36. КС. 1889. XI. 309. Грин. II. 33. ув. пристрітище. Грин. II. 33. Словник української мови Грінченка