приступ

АТА́КА (навальний наступ на ворога), ПРИ́СТУП, УДА́Р (ВДАР), ШТУРМ (рішучий наступ на фортецю, укріплення, опорний пункт). В сірій димній сутіні біжать в атаку солдати (О. Довженко); Сила народна узброєна без упину на приступ іде (Л. Смілянський); Перед рішучим ударом Білогрудові доведеться з частиною свого взводу піти в глибоку розвідку в тил ворога (Ю. Бедзик); Збираючись в ударний кулак, ущільнюючись, полки готувались до вирішального штурму (О. Гончар).

ДО́СТУП (можливість бувати десь, зустрічатися з кимсь, користуватися, займатися чимсь), ХІД (ХО́ДИ), ШЛЯХ, ДОРО́ГА, ПРИ́СТУП розм., ДВЕ́РІ розм. В ті дні все, що робилося на полігоні, було оповите особливою таємничістю, право доступу сюди мали тільки люди найнеобхідніші (О. Гончар); (Петро:) Будем скаржитись. Коли хазяїн нічого не зробе, поїдем до начальства. Я ходи знаю (І. Карпенко-Карий); Шлях до всебічного вивчення атомних ядер відкрився перед фізиками лише після того, як вони навчились впливати безпосередньо на ядро атома (з журналу); — Не можуть звірі сказати, що чоловік тепер так зовсім загороджує їм дорогу до поступу (І. Франко); Здавалося їй, що сюди до Славка не має приступу жодна дівчина, жодна молодиця (Лесь Мартович); Два роки він уже старається попасти до гімназії. Що ж буде, як він і тепер не попаде? Це, виходить, закрити йому двері до знання (Г. Хоткевич).

ПРИ́СТУП (момент загострення, посилення хвороби; різкий вияв якогось фізичного або психічного стану), НАПАД, ПРИПА́ДОК, ПАРОКСИ́ЗМ. У матері стався такий серцевий приступ, що її насилу врятували, викликавши швидку допомогу (В. Козаченко); Я б мовчав, я б нічого тобі не сказав, але мені не так було б трудно терпіти сей біль, бо його не троюдили б оті дикі приступи лютості... (Леся Українка); Юрій відчув напад нудьги. Він ставав красномовним тільки в жіночому товаристві, з чоловіками було нецікаво (П. Загребельний); З комісаром стався серйозний припадок істерики (Д. Бедзик); Зараз у нього істерійні пароксизми дійшли до крайніх градусів (А. Кримський). — Пор. 2. спа́лах.

СПА́ЛАХ чого (раптовий сильний вияв якогось почуття, настрою і т. ін.), ВИ́БУХ, ПОРИ́В, ПО́ЛУМ'Я, НА́ПАД, ПРИ́СТУП. Збудження, викликане недавнім спалахом надії, затухало (Н. Тихий); Шабанов замовк.. Він чекав відповідного вибуху обурення і протесту (О. Довженко); Зосередженість і пориви лихого запалу заслоняли від стороннього ока м'якість доброї.. вдачі (М. Стельмах); Помітивши Лукію чи, може, відчувши полум'я її гніву, яке вона внесла до кімнати з собою, Яцуба обертається (О. Гончар). — Пор. 1. при́ступ.