приступ

ПРИ́СТУП, у, ч.

1. Дія за знач. приступи́ти, приступа́ти і приступи́тися, приступа́тися.

Ленін розробляє план приступу до соціалістичного будівництва (Біогр. Леніна, 1955, 197);

Богданов та інші представники.. ідеалістичної метафізичної в своїй основі теорії вимагали «негайного приступу до створення і вироблення пролетарської культури», без врахування конкретно-історичних умов (Розв. науки в УРСР.., 1957, 16).

З пе́ршого при́ступу — одразу, з самого початку.

В той день все вдалося Залізнякові з першого приступу: деталі наче самі припасовувалися одна до одної без жодного перекосу (Собко, Звич. життя, 1957, 144).

2. Навальний напад війська на ворога; атака.

Невеликий козацький загін, що сидів в Азові, мужньо відбив 24 приступи і примусив турків зняти, облогу (Іст. СРСР, І, 1956, 169);

// Активні дії, спрямовані проти кого-, чого-небудь.

Олександр Блок, відгукуючись на розстріл 9 січня, приходить до думки про необхідність з боку робітників озброєного приступу і штурму (Тич., III, 1957, 224).

Бра́ти (взя́ти) при́ступом:

а) оволодівати яким-небудь опорним пунктом ворога навальним нападом, атакою.

Коли татари спробували взяти Кремль приступом, москвичі почали лити на них окріп, кидати каміння (Іст. СРСР, І, 1956, 103);

б) активно діючи, захоплювати щось.

Хоч кіньми, то ніяк в село заскочити, хіба що коні в заметах потопити, та чи спішаться [козаки], — все одно кожен замет треба приступом брати (Головко, II, 1957, 329);

На при́ступ іти́ (піти́, ки́датися, ки́нутися і т. ін.), При́ступом іти́ (піти́) на кого: а) навально наступати на ворога.

Зброї полиск і гомін розкотистий, се неначе повстання гуде, наче сила народна узброєна без упину на приступ іде (Л. Укр., І, 1951, 232);

Повстанці чекали цілу добу, а потім пішли на приступ [замку] (Панч, Гомон. Україна, 1954, 350);

Проти жменьки прикордонників з усіх боків посунули сп’янілі від люті й горілки автоматники, пішли на приступ танки (Збан., Між.. людьми, 1955, 46);

Міські заборола густо Скрізь обсаджені були, І половці.. Приступом на них ішли (Фр., XIII, 1954, 368);

б) активно діяти, домагаючись, добиваючись чогось.

Художник тупцював біля своєї картини, ..зітхав важко і знову вперто йшов на приступ великого чудотворного шумовиння фарб, тонів і ліній (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 70);

Олесі це усе вже остогидло, й вона пішла на приступ на станового (Н.-Лев., III, 1956, 126);

На при́ступ труби́ти (кли́кати і т. ін.) — подавати сигнал до нападу, атаки.

— Дав мені бог сина, ..він по-батьківськи трубитиме козакам на приступи (П. Куліш, Вибр., 1969, 70).

3. чого, який. Момент загострення хвороби; напад.

Приступ гострого апендициту починається раптом болями в правій здухвинній ділянці, у підложечковій ділянці або в ділянці пупка нудотою, блюванням, часто з підвищенням температури (Лікар, експертиза.., 1958, 46);

Гойдало. Моряки не помічали хитанини, бо «звикли до неї з колиски», а Макшеєв зблід, потім став зовсім зелений і зник, заховався в каюту, відчуваючи приступ морської хвороби (Тулуб, В степу.., 1964, 265);

Старий Невкипілий, Прокіп Іванович, вже другий місяць лежав прикутий до постелі гострим приступом ревматизму (Головко, А. Гармаш, 1971, 365);

У матері стався такий серцевий приступ, що її насилу врятували (Коз., Листи.., 1967, 267);

// перен. Різкий вияв якого-небудь фізичного або душевного стану, почуття і т. ін.

Я б мовчав, я б нічого тобі не сказав, але мені не так було б трудно терпіти цей біль, бо його не троюдили б оті дикі приступи лютості… (Л. Укр., III, 1952, 681);

— Ти коли це так навчився розмовляти з батьком? — ..ледве стримав [Супрун] приступ обурення (Стельмах, II, 1962, 116);

Здолавши перший приступ сну, Крайнюк сидів над своїми записками, перебираючи в пам’яті фронтові зустрічі останніх днів (Кучер, Голод, 1961, 148).

4. перев. до кого — чого, розм. Можливість входити кудись, відвідувати кого-, що-небудь, зустрічатися з кимсь, брати щось і т. ін.; доступ.

Палила [Палагна] поміж маржиною ватру.., аби до неї не мав приступу злий (Коцюб., II, 1955, 336);

Стелила [ожина].. своє довге пруття й показувала ягоди, ще недостиглі, бо червоні. Але приступу до ягід боронила завзято.. гострими колючками (Март., Тв., 1954, 303);

*Образно. Кілька день блудила Маруся в казкових підземеллях.. фантастично проста різьба народної фантазії знаходила якийсь короткий приступ до її душі і заволодівала нею цілковито (Хотк., II, 1965, 35).

Ні (ані́) при́ступу до кого; При́ступу нема́ до кого; заст. Ні (ані́) при́ступ до кого — немає можливості відвідувати кого-небудь, звернутися, підступитися до когось, зустрітися з кимсь.

— Вже двічі набігали козаки, а нічого не вдіють: обіклалися боронами та засіками озеряни, і ні приступу до них (Головко, II, 1957, 328);

— Оце вже Роман так замурується в своїй хатині з книжками, що до його ані приступу! — говорила Соломія до матері (Н.-Лев., VI, 1966, 374);

Мов підмінили Нестара: на селі був такий привітний, пригожий, а тепер приступу нема (Горд., Заробітчани, 1949, 34);

Без ломаки до його ні приступі (Укр.. присл.., 1963, 130);

— І чого се, бабо, усі сердиті такі сьогодні? Сказано, без палиці ані приступ, — обізвавсь він до баби (Мирний, І, 1954, 243).