присягання

ПРИСЯ́ГА (урочиста, перев. офіційна, обіцянка додержувати якихось зобов'язань, вірності комусь, чомусь), ПРИСЯГА́ННЯ, КЛЯ́ТВА, ОБІ́ТНИЦЯ, ОБІ́Т заст., КЛЯТЬБА заст., ЗАКЛЯ́ТТЯ заст.; БОЖБА заст. (іменем Бога). — Хіба ви не склали там, на кораблі, присяги на рабство? — спитав князь. — Я склав присягу, але то була присяга під канчуком! — скрикнув Олізар (Вал. Шевчук); Не вперше Дмитро висліджує Марічку, але вона.. на всі присягання має тільки одну й ту саму відповідь: "Іди своєю дорогою, а мені дай спокій" (Ірина Вільде); Вічна клятва: в радості і в горі Йти нам опліч, вольності сини (М. Рильський); Зложили всі обітницю врочисту ховати таємницю до загину (Леся Українка); (Маруся:) Я обіт давала перед Богом, і треба держатись того обіту (Панас Мирний); Він забув на той час і про клятьбу перед недужою матір'ю й перед Петром Могилою, забув, що він став одступником і зрадником України (І. Нечуй-Левицький); Ніякі слова, ніякі докори, ані любовні закляття не були в силі зворушити його так сильно й глибоко, як ці сльози улюбленої жінки (І. Франко). — Пор. обіця́нка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присягання — присяга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. присягання — див. клятва Словник синонімів Вусика
  3. присягання — -я, с. 1》 Дія за знач. присягати і присягатися. 2》 Те саме, що присяга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. присягання — ПРИСЯГА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. присяга́ти і присяга́тися. 2. Те саме, що прися́га. Вона на всі його .. присягання має тільки одну й ту саму відповідь: “Іди своєю дорогою, а мені дай спокій” (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  5. присягання — ПРИСЯГА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. присяга́ти і присяга́тися. 2. Те саме, що прися́га. Вона на всі його.. присягання має тільки одну й ту саму відповідь: «Іди своєю дорогою, а мені дай спокій» (Вільде, Сестри.., 1958, 328). Словник української мови в 11 томах