присінок

ГА́НОК (прибудова біля входу в будинок зі східцями, іноді з покрівлею), ГА́НКИ мн., РУНДУ́К, ПРИ́СІ́НКИ, ПРИ́СІ́НЦІ, ПРИ́СІ́НОК, ПІДСІ́ННЯ, ПІДДА́ШОК, ПІДДА́ШШЯ (тільки з покрівлею). Різнилася (школа) тим від інших мужицьких хатів, що була з ґанком на побілених стовпах і з дзвінком над стріхою (Лесь Мартович); Сидить (Тетяна), схилившись на шкільних ґанках (С. Васильченко); Христя вийшла на сінешній рундук (Панас Мирний); Молодії до присінок Кониченьків в'яжуть (П. Куліш); За старосвітським звичаєм дівчина мала провести хлопця до порога чи до присінка (М. Стельмах); Вдовина дочка замітає підсіння (П. Чубинський); Він підходить до хатнього піддашшя, перед порогом тупає ногами, обтрушує з чобіт сніг (Д. Бедзик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присінок — при́сі́нок іменник чоловічого роду вживається переважно у множині; форма 'присінок' у родовому відмінку множини вживається рідко Орфографічний словник української мови
  2. присінок — див. паперть Словник церковно-обрядової термінології
  3. присінок — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  4. присінок — див. присінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. присінок — ПРИ́СІ́НОК див. при́сі́нки. Словник української мови у 20 томах
  6. присінок — При́сі́нок, -нка; -сі́нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. присінок — ПРИ́СІ́НОК див. ПРИ́СІ́НКИ. Словник української мови в 11 томах
  8. присінок — Прибудова до бабинця у церкві або до хати. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. присінок — Присінок, -нка м. Пристройка. Вх. Зн. 55. Чаще во мн. присінки. Крыльцо, крыльцо съ навѣсомъ на двухъ столбикахъ. Поп. 52. В присінках всі пани сиділи, на дворі ж вкруг стояв народ. Котл. Ен. II. 15. Наймити й наймички на присінках. Сим. 205. ум. Словник української мови Грінченка