притишувати
ЗАГЛУША́ТИ (робити звук нечутним або менш чутним), ЗАГЛУ́ШУВАТИ, ГЛУШИ́ТИ, ПРИГЛУ́ШУВАТИ, ПРИТИ́ШУВАТИ, ПРИТЛУ́МЛЮВАТИ, ПРИТЛУМЛЯ́ТИ розм., ТЛУМИ́ТИ рідше, ПРИГОЛО́МШУВАТИ рідко; ЗАБИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ПЕРЕКРИВА́ТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕКРИ́КУВАТИ (один звук іншим). — Док.: заглуши́ти, приглуши́ти, прити́шити, притлуми́ти, затлуми́ти, приголо́мшити, заби́ти, покри́ти, перекри́ти, переби́ти, перекрича́ти. Птахи кружляли над плавнями цілими хмарами і так верещали, що заглушали навіть шум плавнів (М. Коцюбинський); Охрім ішов тихими коридорами, по чистих пухнастих килимах, що заглушували кроки (В. Кучер); Вітер не давав говорити, — він викрадав слова, уривав фрази, глушив або перекручував звуки розмови (М. Трублаїні); Туман приглушував звуки. Бійці йшли безшумно, немов тіні (Я. Качура); Леле! Хвиля тлумить крик рибалки гучний (Леся Українка); Літній вечір спускався сивим соколом додолу, прохолоджував зрошених потом бадіків, приголомшував співи .. пастухів (Марко Черемшина); Як грюкне з шести гармат вибух — громом забив враз його голос (М. Старицький); Крики гайвороння покривали всі інші голоси надвечірнього степу (О. Ільченко); Говорила Антоніна Петрівна, й голос її, глибокий, оксамитовий, перекривав легенький гамір за столом (Є. Гуцало); Гук оркестру зверху на бульварі перебивав гук музик внизу, коло літнього театру (І. Нечуй-Левицький).
УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ) (робити повільнішим якийсь рух), ПРИТИ́ШУВАТИ, СТИ́ШУВАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИ, ЗВІЛЬНЯ́ТИ діал.; ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ПРИГАЛЬМО́ВУВАТИ (за допомогою гальма); ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (звичайно ходу). — Док.: упові́льнити (впові́льнити), прити́шити, сти́шити, зме́ншити, звільни́ти, загальмува́ти, пригальмува́ти, притри́мати, придержати. Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці (Григорій Тютюнник); Старий притишує ходу (З. Тулуб); Поїзд стишує хід, зупиняється (Ю. Збанацький); Коні зменшили біг, а врешті стали (М. Коцюбинський); На вулиці.. Дарка звільняє ходу (Ірина Вільде); Лише пірнаючи в лощину,.. пригальмував Павло машину (М. Упеник); Я теж придержую ходу (А. Тесленко).
Значення в інших словниках
- притишувати — прити́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- притишувати — -ую, -уєш, недок., притишити, -шу, -шиш, док., перех. 1》 Робити тихішим, не дуже чутним; приглушувати. || перен. Зменшувати, робити менш відчутним (біль, хворобу і т. ін.). 2》 Робити повільнішим; уповільнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притишувати — ПРИТИ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТИ́ШИТИ, шу, шиш, док., кого, що. 1. Робити тихішим, не дуже чутним; приглушувати. Лиш він, мій приятель єдиний, мене Все слуха, – ніколи на сміх не здійме, – Він поглядом своїм у поривах болю Притишує плач мій (І. Словник української мови у 20 томах
- притишувати — ПРИТИ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТИ́ШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. Робити тихішим, не дуже чутним; приглушувати. Лиш він, мій приятель єдиний, мене Все слуха, — ніколи на сміх не здійме, — Він поглядом своїм у поривах болю Притишує плач мій (Фр. Словник української мови в 11 томах