притуманений
ТЬМЯ́НИЙ (про очі, погляд тощо — невиразний), ОЛОВ'Я́НИЙ, ТУМА́ННИЙ, ПРИТУМА́НЕНИЙ, МУТНИ́Й розм., ТЬМА́ВИЙ розм.; ПОТЬМА́РЕНИЙ, ПОТУ́ХЛИЙ, ПОЖУ́ХЛИЙ (який став невиразним). З тьмяних очей наче зійшла полуда, вони прояснилися і засвітились думкою (І. Волошин); Микола відвернувся, підійшов до вікна. Олов'яним поглядом окинув вулицю (П. Кочура); — Ну що болить тобі, донечко, що?.. — А воно тільки дивиться оченятами, туманними від болю, ріже його тим болем (О. Гончар); Його мутні очі дивляться в простір, а усмішка розсовує зморшки (М. Коцюбинський); — Ведіть його, хай ляже. — І Вітю повели під руки, блідого, з потухлими очима (С. Васильченко). — Пор. тьмяні́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- притуманений — притума́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- притуманений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до притуманити. 2》 у знач. прикм., перен. Який буває в людини, яка дуже страждає, щойно опритомніла і т. ін. (про погляд, очі); тьмяний. 3》 у знач. прикм., перен. Не зовсім ясний, чіткий (про спогади, думки тощо); невиразний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притуманений — ПРИТУМА́НЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до притума́нити. Тепер, коли одкрилося небо над темним раніше лісом, в них [калюжах] пропливали хмарки і відбивалося притуманене сонце (Л. Первомайський). 2. у знач. прикм., перен. Словник української мови у 20 томах
- притуманений — ПРИТУМА́НЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до притума́нити. Тепер, коли одкрилося небо над темним раніше лісом, в них [калюжах] пропливали хмарки і відбивалося притуманене сонце (Перв. Словник української мови в 11 томах