притім
ПРИТО́МУ спол. (перев. у приєднувальних конструкціях), ПРИТІ́М, ДО ТО́ГО Ж. По полудні "заколодило" і оце до самого вечора ллє. Притому однак не холодно: навіть вночі не нижче +9 (Леся Українка); Але знаю добре, що він таки жартом говорить; притім нині я не боюся професора (І. Франко); До того ж і дід, хоч і помер, проте не схотів розлучатися з усмішкою (О. Довженко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- притім — спол. Те саме, що притому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- притім — До того, до того ж, див. притому, причім, причому Словник чужослів Павло Штепа
- притім — ПРИТІ́М, спол. Те саме, що прито́му. Та врешті ще тутешній піп не гірший від других, він собі старий, то хоч сидить тихо, притім досить добродушний (Леся Українка); – Можливо, це вам здається не щирою правдою, легковажним словом. Словник української мови у 20 томах
- притім — приті́м сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- притім — ПРИТІ́М, спол. Те саме, що прито́му. Та врешті ще тутешній піп не гірший від других, він собі старий, то хоч сидить тихо, притім досить добродушний (Л. Укр., III, 1952, 571); — Можливо, це вам здається не щирою правдою, легковажним словом. Словник української мови в 11 томах