приурочити
ПРИСВЯ́ЧУВАТИ кому, чому (призначати або підносити в дар комусь твір літератури чи мистецтва), ВІДДАВА́ТИ, ПОСВЯ́ЧУВАТИ, ПОСВЯЩА́ТИ заст.; ПРИУРО́ЧУВАТИ до чого (одну подію до іншої, перев. урочистої). — Док.: присвяти́ти, відда́ти, посвяти́ти, приуро́чити. Пушкіна перекладали на українську мову ще за його життя, причому перекладач "Полтави" Євген Гребінка присвятив свою роботу авторові (М. Рильський); Кожну думу, кожну пісню я Вітчизні віддаю (В. Сосюра); Наближалось якесь побутове свято. Заступник голови, він же рільник артілі, приурочив до нього вихідний день (І. Волошин).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приурочити — приуро́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- приурочити — див. приурочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- приурочити — ПРИУРО́ЧИТИ див. приуро́чувати. Словник української мови у 20 томах
- приурочити — ПРИУРО́ЧИТИ див. приуро́чувати. Словник української мови в 11 томах