приурочити

приуро́чити

див. приурочувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приурочити — приуро́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приурочити — ПРИУРО́ЧИТИ див. приуро́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. приурочити — ПРИСВЯ́ЧУВАТИ кому, чому (призначати або підносити в дар комусь твір літератури чи мистецтва), ВІДДАВА́ТИ, ПОСВЯ́ЧУВАТИ, ПОСВЯЩА́ТИ заст.; ПРИУРО́ЧУВАТИ до чого (одну подію до іншої, перев. урочистої). — Док. Словник синонімів української мови
  4. приурочити — ПРИУРО́ЧИТИ див. приуро́чувати. Словник української мови в 11 томах