пришибнути

ОГЛУШИ́ТИ (сильним ударом довести до непритомності), ПРИГЛУШИ́ТИ, ПРИГОЛО́МШИТИ, ПРИШИ́БТИ розм., ПРИШИБНУТИ рідше. — Недок.: оглу́шувати (оглуша́ти), приглу́шувати, приглуша́ти рідше приголо́мшувати, пришиба́ти. Вартового під дверима, що спробував зчинити тривогу, оглушили ударом (Д. Бедзик); Сильний удар в голову приголомшив його (С. Масляк); — Хтось заколе ворога вилами або пришибле колом (П. Козланюк).

ПРИГОЛО́МШУВАТИ (про чиїсь дії, слова, збіг обставин тощо — ставити когось у скрутне становище), ПРИБИВА́ТИ розм., ПРИШИБА́ТИ розм., ПРИВ'Я́ЛЮВАТИ розм., ОШЕЛЕ́ШУВАТИ розм., ОГОЛО́МШУВАТИ діал. — Док.: приголо́мшити, приби́ти, пришиби́ти, пришибнути, прив'яли́ти, ошеле́шити, оголо́мшити. Раптовість удару так приголомшила ворога, що колона змішалася (Ю. Бедзик); Несподівана поява Матвія прибила його (Мирослав Ірчан); Не хочеться за діло взятись, наче не її руки, — ...так журба пришибла (Ганна Барвінок); Вона ніби чекала, щоб ошелешити його новою несподіванкою (Ю. Бедзик); Він міркував собі, що коли у Бенедя що злого на думці, то таке пряме питання оголомшить і змішає його (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пришибнути — пришибну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пришибнути — ПРИШИБНУ́ТИ див. пришиба́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. пришибнути — ПРИШИБНУ́ТИ див. пришиба́ти. Словник української мови в 11 томах