пришибати
ОГЛУШИ́ТИ (сильним ударом довести до непритомності), ПРИГЛУШИ́ТИ, ПРИГОЛО́МШИТИ, ПРИШИ́БТИ розм., ПРИШИБНУТИ рідше. — Недок.: оглу́шувати (оглуша́ти), приглу́шувати, приглуша́ти рідше приголо́мшувати, пришиба́ти. Вартового під дверима, що спробував зчинити тривогу, оглушили ударом (Д. Бедзик); Сильний удар в голову приголомшив його (С. Масляк); — Хтось заколе ворога вилами або пришибле колом (П. Козланюк).
ПРИГОЛО́МШУВАТИ (про чиїсь дії, слова, збіг обставин тощо — ставити когось у скрутне становище), ПРИБИВА́ТИ розм., ПРИШИБА́ТИ розм., ПРИВ'Я́ЛЮВАТИ розм., ОШЕЛЕ́ШУВАТИ розм., ОГОЛО́МШУВАТИ діал. — Док.: приголо́мшити, приби́ти, пришиби́ти, пришибнути, прив'яли́ти, ошеле́шити, оголо́мшити. Раптовість удару так приголомшила ворога, що колона змішалася (Ю. Бедзик); Несподівана поява Матвія прибила його (Мирослав Ірчан); Не хочеться за діло взятись, наче не її руки, — ...так журба пришибла (Ганна Барвінок); Вона ніби чекала, щоб ошелешити його новою несподіванкою (Ю. Бедзик); Він міркував собі, що коли у Бенедя що злого на думці, то таке пряме питання оголомшить і змішає його (І. Франко).
Значення в інших словниках
- пришибати — пришиба́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- пришибати — 1. див. колошматити 2. це приплавляти Словник чужослів Павло Штепа
- пришибати — ПРИШИБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИШИ́БТИ, бу́, бе́ш і ПРИШИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, розм., рідко. 1. Вбивати або оглушати кого-небудь ударом чогось важкого. – Хтось заколе ворога вилами або пришибне колом (П. Козланюк). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- пришибати — ПРИШИБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИШИ́БТИ, бу́, бе́ш і ПРИШИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм., рідко. 1. Вбивати або оглушати кого-небудь ударом чогось важкого. — Хтось заколе ворога вилами або пришибне колом (Козл., Ю. Крук, 1957, 508). 2. перен. Словник української мови в 11 томах