1. Словник синонімів української мови

пришкварювати

ПІДСМА́ЖУВАТИ (готуючи до споживання, смажити), ПІДЖА́РЮВАТИ розм.; ГНІТИ́ТИ, ПІДГНІ́ЧУВАТИ, ПІДРУМ'Я́НЮВАТИ (смаженням надавати золотистого кольору); ПРИСМА́ЖУВАТИ розм., ПРИШКВА́РЮВАТИ розм. (трохи). — Док.: підсма́жити, піджа́рити, підгніти́ти, підрум'я́нити, присма́жити, пришква́рити. Лижники підсмажували на вогні сало (О. Донченко); У закусочній уранці Він кричав офіціантці: — Гусака мені піджар! (С. Олійник); А в нашої печі Золотії плечі, А срібнії крила, Щоб коровай гнітила (пісня); Коровай місять (свашки), ліплять, саджають, підгнічують у печі (І. Франко); В печі горить, молодиця щось присмажує (М. Коцюбинський).

СМА́ЖИТИ (готувати м'ясо, рибу, овочі тощо на вогні без застосування води), ЖА́РИТИ, ШКВА́РИТИ, ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ), ЗАСМА́ЖУВАТИ, ЗАЖА́РЮВАТИ (перев. окремою тушкою, великим шматком); ПРОСМА́ЖУВАТИ, УСМА́ЖУВАТИ (ВСМА́ЖУВАТИ) (до повної готовності); ПРИСМА́ЖУВАТИ, ПРИШКВА́РЮВАТИ (частково, трохи). — Док.: засма́жити, посма́жити, зажа́рити, пожа́рити, ужа́рити (вжа́рити), спрягти́, спря́жити (спра́жити), просма́жити, усма́жити (всма́жити), присма́жити, пришква́рити. Онися пішла в пекарню, звеліла смажити три гуски (І. Нечуй-Левицький); — В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють (О. Гончар); Сичала на столі бензинка, а на ній шкварчала яєчня, яку мистецьки вмів пряжити Савченко (М. Коцюбинський); — Дьоготь, як олія, хоч млинці на ньому пряж (А. Іщук); Добре просмажити м'ясо.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пришкварювати — пришква́рювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пришкварювати — -юю, -юєш, недок., пришкварити, -рю, -риш, док., перех., розм. 1》 Підсмажувати що-небудь на вогні. 2》 перен., фам. Карати кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пришкварювати — ПРИШКВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИШКВА́РИТИ, рю, риш, док., що, розм. 1. Підсмажувати що-небудь на вогні. 2. перен., фам., кому. Карати кого-небудь. Командир загону прискіпався до Яреська: – Ти їх [бійців] відпускав?... Словник української мови у 20 томах
  4. пришкварювати — ПРИШКВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИШКВА́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм. 1. Підсмажувати що-небудь на вогні. 2. перен., фам. Карати кого-небудь. Командир загону прискіпався до Яреська: — Ти їх [бійців] відпускав?... Словник української мови в 11 томах
  5. пришкварювати — Пришкварювати, -рюю, -єш сов. в. пришкварити, -рю, -риш, гл. Прижаривать, прижарить, припечь. Стор. МПр. 103. Словник української мови Грінченка