1. Словник синонімів української мови

провинний

I. ВИ́ННИЙ (який учинив що-небудь погане, зробив злочин, провинився в чомусь; який є причиною чого-небудь), ВИ́НЕН, ВИНУВА́ТИЙ, ПРОВИ́ННИЙ, ПОВИ́ННИЙ рідко. Гуща і Прокіп збунтували народ, вони у всьому винні (М. Коцюбинський); — Ведеться слідство, і з нього видно, що я не винуватий (А. Головко); На сей раз, може, доля й не винувата (Леся Українка); Переказували, що.. на провинний полк чекає десь спереду дивізія, яка має арештувати його й виконати присуд (С. Васильченко).

ВИНУВА́ТИЙ (у якому виражається усвідомлення вини, провини), ПРОВИ́ННИЙ. Катерина враз опустила вниз сині винуваті очі (С. Васильченко); Провинний погляд.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провинний — прови́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. провинний — провинен, -винна, -винне. 1》 Винний у чому-небудь. 2》 Те саме, що винуватий 2). Провинний вигляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провинний — ПРОВИ́ННИЙ, ПРОВИ́НЕН, ви́нна, ви́нне. 1. Винний у чому-небудь. Переказували, що .. на провинний полк чекає десь спереду дивізія, яка має арештувати його і виконати присуд (С. Васильченко); Скажи мені, що провинен? Чи не люблю, як повинен? (П. Словник української мови у 20 томах
  4. провинний — Прови́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. провинний — ПРОВИ́ННИЙ, ПРОВИ́НЕН, ви́нна, ви́нне. 1. Винний у чому-небудь. Переказували, що.. на провинний полк чекає десь спереду дивізія, яка має арештувати його і виконати присуд (Вас., II, 1959, 44); Скажи мені, що провинен? Чи не люблю, як повинен? (Чуб. Словник української мови в 11 томах