провинний

прови́нний

провинен, -винна, -винне.

1》 Винний у чому-небудь.

2》 Те саме, що винуватий 2). Провинний вигляд.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провинний — прови́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. провинний — ПРОВИ́ННИЙ, ПРОВИ́НЕН, ви́нна, ви́нне. 1. Винний у чому-небудь. Переказували, що .. на провинний полк чекає десь спереду дивізія, яка має арештувати його і виконати присуд (С. Васильченко); Скажи мені, що провинен? Чи не люблю, як повинен? (П. Словник української мови у 20 томах
  3. провинний — I. ВИ́ННИЙ (який учинив що-небудь погане, зробив злочин, провинився в чомусь; який є причиною чого-небудь), ВИ́НЕН, ВИНУВА́ТИЙ, ПРОВИ́ННИЙ, ПОВИ́ННИЙ рідко. Гуща і Прокіп збунтували народ, вони у всьому винні (М. Словник синонімів української мови
  4. провинний — Прови́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. провинний — ПРОВИ́ННИЙ, ПРОВИ́НЕН, ви́нна, ви́нне. 1. Винний у чому-небудь. Переказували, що.. на провинний полк чекає десь спереду дивізія, яка має арештувати його і виконати присуд (Вас., II, 1959, 44); Скажи мені, що провинен? Чи не люблю, як повинен? (Чуб. Словник української мови в 11 томах