1. Словник синонімів української мови

прогріх

ВИНА́ (причетність кого-небудь до негативного вчинку або злочину), ПРОВИ́НА, ГРІХ, ПРОВИ́ННІСТЬ рідко, ПРО́ГРІХ заст., ПРИЧИ́НА заст. Винуватих не було. Одні скидали вину на других, а ті на інших (М. Коцюбинський); Одсиділи парубки день в холодній за свою провину (І. Нечуй-Левицький); Чула ж вона, що він взагалі охочий зводити дурненьких дівчат і вже не один такий гріх має на своєму сумлінні (В. Козаченко); Вона вже простила недавно синову провинність (Панас Мирний); — Не озветься (коханий) до своєї Любої дівчини, — Він німий лежить, холодний З моєї причини (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогріх — Про́гріх: — прома́шка, необачна помилка, неправильний вчинок [8] Словник з творів Івана Франка
  2. прогріх — про́гріх іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. прогріх — див. ВЧИНОК, ПРОВИНА, ГРІХ. Словник синонімів Караванського
  4. прогріх — див. вада; помилка Словник синонімів Вусика
  5. прогріх — -а, ч., заст. Гріх (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. прогріх — ПРО́ГРІХ, а, ч., заст. Гріх (у 2 знач.). Те, що довелося їй зазнати від Зоні, не вдавалося звести до категорії прогріхів, які можна загладити, зладити перепросинами, замазати добрими діяннями чи, зрештою, виправдати нервами (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  7. прогріх — ПРО́ГРІХ, а, ч., заст. Гріх (у 2 знач.). Те, що довелося їй зазнати від Зоні, не вдавалося звести до категорії прогріхів, які можна загладити, зладити перепросинами, замазати добрими діяннями чи, зрештою, виправдати нервами (Вільде, III, 1968, 167). Словник української мови в 11 томах
  8. прогріх — Про́гріх, -ха м. Погрѣшность, промахъ. Левиц. І. (Правда, 1868, 545). Словник української мови Грінченка