1. Словник синонімів української мови

прокурювати

I. ТОПИ́ТИ (розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грубці тощо), ПРОТО́ПЛЮВАТИ, ВИТО́ПЛЮВАТИ, ПАЛИ́ТИ (перев. зі сл. в печі, грубці і т. ін.); ПРОКУ́РЮВАТИ розм. (трохи нагрівати). — Док.: протопи́ти, ви́топити, прокури́ти. Македониха топила в печі (А. Шиян); Він жив по-холостяцькому, з роботи повертався пізно, коли протоплював плиту і грів чай, а частіше в нетопленій кімнаті лягав у холодну постіль (С. Чорнобривець); Жінка його уже витопила в печі (І. Франко); Настя, вставши вдосвіта, палила в печі на обід (М. Коцюбинський); Мотря під холод дві дошки спалила, бо не було чим у хаті прокурити (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокурювати — проку́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прокурювати — -юю, -юєш, недок., прокурити, -курю, -куриш, док. 1》 перех. Насичувати тютюновим димом, курячи. || Насичувати димом, одержаним від спалювання ароматичних речовин. || Наповнювати, насичувати собою (про дим, ароматичні речовини і т. ін.). 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокурювати — ПРОКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док. 1. що. Насичувати тютюновим димом, курячи; // Насичувати димом, одержаним від спалювання ароматичних речовин.; // Наповнювати, насичувати собою (про дим, ароматичні речовини і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. прокурювати — ПРОКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОКУРИ́ТИ, курю́, ку́риш, док. 1. перех. Насичувати тютюновим димом, курячи; // Насичувати димом, одержаним від спалювання ароматичних речовин; // Наповнювати, насичувати собою (про дим, ароматичні речовини і т. ін.). Словник української мови в 11 томах