1. Словник синонімів української мови

простак

ПРОСТО́ЛЮ́ДИН заст. (той, хто належав до непривілейованих верств суспільства; людина неаристократичного походження), ПРОСТО́ЛЮ́ДЕЦЬ розм., ПРОСТА́К розм., ПЛЕБЕ́Й зневажл., ЧУПРУ́Н зневажл.; ХЛОП, МУЖИ́К (про людину селянського походження). — Простолюдинами колись поміщики й дворяни називали народ, який працював на них (П. Автомонов); Поховали Габріотта не як простолюдця, а мов пана якого великого (переклад М. Лукаша); Гості розсілися так, що за одним столом були пани, за другими — простаки (казка); Плебей, безштанько, жебрак — син поштаря і швачки — дозволив собі покохати його дочку, кревну дворянку (Ю. Смолич); Бач, безокая фортуна Зробила (Азилласа) паном із чупруна, Таких не мало бачим див! (І. Котляревський); Отець Сидір ніколи, навіть у хвилини найбільшої іритації, не дозволяв собі відізватися грубо до мужика, бо держався принципу, що, принижуючи хлопа, уймаємо тим і власного авторитету (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простак — проста́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. простак — як ім. нехитрий, ок. наївняк; ЗСТ. простолюдин, не шляхтич, не дворянин; простачок, простачисько, зб. простацтво. Словник синонімів Караванського
  3. простак — див. дурний; простий Словник синонімів Вусика
  4. простак — -а, ч. 1》 розм. Простодушна, нелукава, трохи наївна людина. 2》 театр. Амплуа актора, який грає простодушну, нелукаву, трохи наївну людину; актор, який виконує такі ролі. 3》 заст. Простолюдин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. простак — ПРОСТА́К, а́, ч. 1. розм. Простодушна, нелукава, трохи наївна людина. Мара .. уперше уважно розглянув тестя. Тесть, розуміється старий, не нашого покрою, але він, видно, глибоко демократичний і простак (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. простак — ПРОСТА́К, а́, ч. 1. розм. Простодушна, нелукава, трохи наївна людина. Дивакуватий і веселий Юрко — далебі не простак. Його дума важка і гостра, ритми серця тугі й напружені (Мушк., День.. Словник української мови в 11 томах
  7. простак — Простак, -ка м. Простой человѣкъ, простолюдинъ. Учений недоучений гірше як простак. Ном. № 6089. Був собі мазур, — так собі простак. Грин. І. 228. Словник української мови Грінченка