протелефонувати
ТЕЛЕФОНУВА́ТИ (викликати для розмови телефоном), ДЗВОНИ́ТИ. — Док.: зателефонува́ти, протелефонува́ти, подзвони́ти. Дивуючися, хто ж це може їй уночі телефонувати, Сахно взяла трубку (Ю. Смолич); — Дзвонили ви до Русевича? — спитав Петров. Начальник цеху безнадійно махнув рукою. — Двічі дзвонив (Ю. Шовкопляс).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протелефонувати — протелефонува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- протелефонувати — -ую, -уєш. Док. до телефонувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- протелефонувати — ПРОТЕЛЕФОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до телефонува́ти. – Коли ти.. не підеш зразу звідси геть, я негайно протелефоную докторові Гальванеску! (Ю. Смолич); – Протелефонуй до управління (Іван Ле); – Ви завжди можете протелефонувати... Словник української мови у 20 томах