протелефонувати

ТЕЛЕФОНУВА́ТИ (викликати для розмови телефоном), ДЗВОНИ́ТИ. — Док.: зателефонува́ти, протелефонува́ти, подзвони́ти. Дивуючися, хто ж це може їй уночі телефонувати, Сахно взяла трубку (Ю. Смолич); — Дзвонили ви до Русевича? — спитав Петров. Начальник цеху безнадійно махнув рукою. — Двічі дзвонив (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протелефонувати — протелефонува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. протелефонувати — -ую, -уєш. Док. до телефонувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протелефонувати — ПРОТЕЛЕФОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до телефонува́ти. – Коли ти.. не підеш зразу звідси геть, я негайно протелефоную докторові Гальванеску! (Ю. Смолич); – Протелефонуй до управління (Іван Ле); – Ви завжди можете протелефонувати... Словник української мови у 20 томах