протиборствувати

БОРО́ТИСЯ з ким-чим, проти кого-чого (чинити опір кому-, чому-небудь, намагаючись подолати або знищити його), БИ́ТИСЯ з ким-чим, підсил., ВОЮВА́ТИ підсил., ВОЮВА́ТИСЯ з ким-чим, підсил. розм., РА́ТУВАТИ проти кого-чого, заст., книжн. рідко, ПРОТИБО́РСТВУВАТИ кому-чому, книжн.; НАСТУПА́ТИ на кого-що (активно діючи). — Я вірю, що ще не пізно боротися з ворогом винограду (М. Коцюбинський); Снігоходи мужньо билися із стихією, долаючи кілометр за кілометром незвідано тяжкої траси (П. Автомонов); Він (Хо) показує йому (трудівникові) всі засоби темної сили, що воює з світлом та чесною працею (М. Коцюбинський); Наступати на рак.

ПРОТИДІ́ЯТИ кому, чому (спрямовувати дію проти когось, чогось, діяти всупереч комусь, чомусь), ПРОТИСТОЯ́ТИ, ПРОТИ́ВИТИСЯ, ПОВСТАВА́ТИ проти кого-чого, ПРОТИБО́РСТВУВАТИ книжн.; САБОТУВА́ТИ що і без додатка (приховано). Йому, видно, не сходять з думки різні оті випадки вандалізму, дошукується, що їх спричинює, яким чином можна цьому протидіяти... (О. Гончар); Ямпольський довго не піддавався, пробував протистояти Горбенкові, але нічого з цього не вийшло (Я. Гримайло); Поволік (Проценко) її за собою. Вона, одначе, і не противилася (Панас Мирний); Хто не витримував — повставав.. проти самого пана-барона та завжди скорої на послуги йому поліції (Є. Кротевич); Два протилежні бажання протиборствували в ній з такою силою, що Варвара махнула на себе рукою (Л. Первомайський); (Лотоцький:) Ні, я був гірший, бо я мав можливість робити більше шкоди людям, які нам вірили. Я мав можливість продавати їх, саботувати, зраджувати (І. Микитенко).