противенство

ПРОТИДІ́Я (дія, що спрямована проти іншої дії, перешкоджає їй), ПРОТИВЕ́НСТВО заст.; САБОТА́Ж (прихована протидія здійсненню чогось). — Треба надати необмежену диктаторську владу довіреній особі, щоб енергійно і безповоротно в самому корені придушити будь-яку ознаку протидії (М. Стельмах); Коли в країні не вспіло скластись ніякої міцної й упорядкованої сили громадської, яка могла б стати проти царства й його порядків, то противенство їм тільки й виходило з самих селян-хліборобів та з далекого козацтва (М. Драгоманов); Німецькі інженери усунули радянських, щоб не брали участі у відбудові печі, щоб унеможливити прояви саботажу (І. Ле).

ПРОТИЛЕ́ЖНІСТЬ (хтось або щось, протилежні іншому за якостями, властивостями, ознаками), АНТИТЕ́ЗА книжн., ПРОТИ́ВНІСТЬ заст., ПРОТИВЕ́НСТВО заст., діал., СУПРОТИЛЕ́ЖНІСТЬ заст.; КРА́ЙНІСТЬ, ПО́ЛЮС, БІГУ́Н рідше (щодо іншого — щось абсолютно протилежне іншому, всім іншим). Петро Славчук був повною протилежністю Олегові Харкевичу (С. Голованівський); В історії про "гріхопадіння", ..у всіх подібних легендах антитезою раю, себто якимсь "пеклом", представляється наша питима земля і наше повсякчасне "грішне" життя (Леся Українка); Бачила (жінка) в нім противенство до свого чоловіка. Цей би лиш наївся, спав та й сварився зі службою. А той на всім розумівся, на все розумну мав раду (Лесь Мартович); За своєю педагогічною системою, він дозволяв ученикам поводитись із ним вільно, суперечитися, сваритися: супротилежність величавому, бонтонному директорові (А. Кримський); Досить часто зустрічаються у виступах деяких критиків дві крайності.. Перша з них — схематизм і поверховість.. друга крайність — дифірамбічна мелодекламація (О. Левада); Тільки той із нас є людина, хто на двох полюсах переконань своїх залізних твердо обома стоїть, не похитнеться (П. Тичина); Наше народження є біль, а смерть — мука. Жалюгідне те, що міститься між цими бігунами (В. Підмогильний).

СУПЕРЕ́ЧНІСТЬ (спірне питання; становище, при якому що-небудь одне виключає інше), СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, ПРОТИРІ́ЧЧЯ, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, КОНТРОВЕ́РЗА, ПРОТИВЕ́НСТВО заст.; НЕЗГІ́ДНІСТЬ, НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ (в оцінках, поглядах); АНТАГОНІ́ЗМ, ПРОТИСТОЯ́ННЯ (непримиренна суперечність). — Екологічні проблеми.. виникають там, де господарські інтереси людини входять у суперечність із законами природи (з журналу); — Дипломати намагаються якось розв'язати, відсунути хоч на деякий час протиріччя, але вся країна вже відчуває початок жахливої бійні (О. Донченко); Ця повна розбіжність думок (сестри і брата) потішала його (В. Собко); Протистояння політичних партій.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. противенство — противе́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. противенство — -а, с. 1》 заст. Протидія. || Суперечність. 2》 діал. Протилежність. У противенстві до кого-чого — на протилежність кому-, чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. противенство — ПРОТИВЕ́НСТВО, а, с. 1. заст. Протидія. Бувало, що й гетьман нібито збирався класти свою булаву, якщо між ним і старшинською радою виявлялися надто великі противенства (Б. Лепкий); Навкруги зрушувались підвалини, розв'язувались страшні противенства (В. Словник української мови у 20 томах
  4. противенство — противе́нство → противеньство Лексикон львівський: поважно і на жарт