противитися

ПРОТИ́ВИТИСЯ кому, чому (чинити опір), ОПИРА́ТИСЯ, ПРОТИСТОЯ́ТИ, ОПИНА́ТИСЯ без додатка, розм., НОРОВИ́ТИСЯ без додатка, розм., СУПЕРЕЧА́ТИСЯ заст. Оксана згадує в листі до мене, що ти противишся.. її подорожі до Києва (Леся Українка); Стефан здвигав раменами, перечив мовчки головою, опирався спокусі (С. Ковалів); Мені важко протистояти велетенській повені думок і почуттів, які затоплюють мене, коли йдеться про нове мистецтво (О. Довженко); Василь зразу опинався, але жінчині докази таки почали промовляти до його розуму (І. Франко); — Я нікого не силую, ми всі добровольці, але коли вже хто встав під наш прапор, то не норовись (О. Гончар); (Маруся:) Бог один бачить, що ти робиш з моїм серцем! Не маю сили суперечатися твоїй волі... (М. Кропивницький).

ПРОТИДІ́ЯТИ кому, чому (спрямовувати дію проти когось, чогось, діяти всупереч комусь, чомусь), ПРОТИСТОЯ́ТИ, ПРОТИ́ВИТИСЯ, ПОВСТАВА́ТИ проти кого-чого, ПРОТИБО́РСТВУВАТИ книжн.; САБОТУВА́ТИ що і без додатка (приховано). Йому, видно, не сходять з думки різні оті випадки вандалізму, дошукується, що їх спричинює, яким чином можна цьому протидіяти... (О. Гончар); Ямпольський довго не піддавався, пробував протистояти Горбенкові, але нічого з цього не вийшло (Я. Гримайло); Поволік (Проценко) її за собою. Вона, одначе, і не противилася (Панас Мирний); Хто не витримував — повставав.. проти самого пана-барона та завжди скорої на послуги йому поліції (Є. Кротевич); Два протилежні бажання протиборствували в ній з такою силою, що Варвара махнула на себе рукою (Л. Первомайський); (Лотоцький:) Ні, я був гірший, бо я мав можливість робити більше шкоди людям, які нам вірили. Я мав можливість продавати їх, саботувати, зраджувати (І. Микитенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

противитися

Значення в інших словниках