противитися

Значення в інших словниках

1. противитися — проти́витися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. противитися — Проти́витися. Суперечити змістові (закону, статуту тощо). Президия магістрату стоїть ще й доси на тім становищу, щорезигнованє із функциї громадского радника противить ся постановам громадского статута і тому не може єго приняти (Б. Українська літературна мова на Буковині
3. противитися — див. ОПИРАТИСЯ Словник синонімів Караванського
4. противитися — див. перечити Словник синонімів Вусика
5. противитися — -влюся, -вишся; мн. противляться; недок. Чинити опір, протидіяти кому-, чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. противитися — ПРОТИ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. проти́вляться; недок. Чинити опір, протидіяти кому-, чому-небудь. Її рука лежала в його руках, і він тихо гладив її.. Вона не противилася (Панас Мирний); На весілля Олени запрошено усіх знакомих [знайомих] з околиці. Словник української мови у 20 томах
7. противитися — ПРОТИ́ВИТИСЯ кому, чому (чинити опір), ОПИРА́ТИСЯ, ПРОТИСТОЯ́ТИ, ОПИНА́ТИСЯ без додатка, розм., НОРОВИ́ТИСЯ без додатка, розм., СУПЕРЕЧА́ТИСЯ заст. Оксана згадує в листі до мене, що ти противишся.. Словник синонімів української мови
8. противитися — Противитися, -влюся, -вишся гл. 1) Противиться, сопротивляться. Дурневі і Бог не противиться. Ном. № 6208. 2) Возражать. Лає мене, я й не противлюся, бо винен. Н. Вол. у. Хоч на мене люде брешуть, — я ся не противлю. Чуб. V. 395. Словник української мови Грінченка