противенство
ПРОТИВЕ́НСТВО, а, с.
1. заст. Протидія.
Бувало, що й гетьман нібито збирався класти свою булаву, якщо між ним і старшинською радою виявлялися надто великі противенства (Б. Лепкий);
Навкруги зрушувались підвалини, розв'язувались страшні противенства (В. Підмогильний);
// Суперечність.
– Кожен знає, що прийде і його черга сіяти на кращій землі; це нівелює антагонізм, згладжує противенства, зближує членів общини (Ф. Бурлака).
2. діал. Протилежність.
Бачила [молода жінка] в нім противенство до свого чоловіка. Цей би лиш наївся, спав та й сварився зі службою. А той на всім розумівся, на все розумну мав раду (Л. Мартович).
(1) В (у) противе́нстві до кого – чого – на протилежність кому-, чому-небудь.
В противенстві до тяжкої.. та риторичної мови духовних драм, інтермедії кипіли життям (І. Франко).
Значення в інших словниках
- противенство — противе́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- противенство — -а, с. 1》 заст. Протидія. || Суперечність. 2》 діал. Протилежність. У противенстві до кого-чого — на протилежність кому-, чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- противенство — противе́нство → противеньство Лексикон львівський: поважно і на жарт
- противенство — ПРОТИДІ́Я (дія, що спрямована проти іншої дії, перешкоджає їй), ПРОТИВЕ́НСТВО заст.; САБОТА́Ж (прихована протидія здійсненню чогось). Словник синонімів української мови