протистояння
ВОРОГУВА́ННЯ (ворожі стосунки), ВОРОЖНЕ́ЧА, ВОРОЖДА́ поет. рідше, ПРОТИСТОЯ́ННЯ, АНТАГОНІ́ЗМ. На зміну державній єдності (Київської Русі) прийшло ворогування удільних князів (О. Довженко); Вже давно між хлопцями точилася ворожнеча (К. Гордієнко); Хан Котян хотів неодмінно породичатися з руськими, щоб припинити ворожнечу (А. Хижняк); Прийде день великої відради: Чоловіцтво, змучене украй, Ворожду закине братства ради, На землі побачать люди рай (П. Грабовський); В її відносинах до старшого брата й сестри чується глухий антагонізм (Леся Українка).
СУПЕРЕ́ЧНІСТЬ (спірне питання; становище, при якому що-небудь одне виключає інше), СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, ПРОТИРІ́ЧЧЯ, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, КОНТРОВЕ́РЗА, ПРОТИВЕ́НСТВО заст.; НЕЗГІ́ДНІСТЬ, НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ (в оцінках, поглядах); АНТАГОНІ́ЗМ, ПРОТИСТОЯ́ННЯ (непримиренна суперечність). — Екологічні проблеми.. виникають там, де господарські інтереси людини входять у суперечність із законами природи (з журналу); — Дипломати намагаються якось розв'язати, відсунути хоч на деякий час протиріччя, але вся країна вже відчуває початок жахливої бійні (О. Донченко); Ця повна розбіжність думок (сестри і брата) потішала його (В. Собко); Протистояння політичних партій.
Значення в інших словниках
- протистояння — протистоя́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- протистояння — див. бій; опір Словник синонімів Вусика
- протистояння — -я, с. 1》 Дія за знач. протистояти. 2》 астр. Положення планети, в якому вона спостерігається з Землі у напрямі, протилежному щодо Сонця. Протистояння Юпітера. Велике протистояння — положення, за якого планета Марс перебуває на найкоротшій відстані від Землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- протистояння — ПРОТИСТОЯ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. протистоя́ти. Сильний не той, хто заплющує на них [життєві суперечності] очі, а той, хто тверезо їх осягає – для розуміння їх, для переконаного їм протистояння (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах