протистояння

Значення в інших словниках

1. протистояння — протистоя́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. протистояння — -я, с. 1》 Дія за знач. протистояти. 2》 астр. Положення планети, в якому вона спостерігається з Землі у напрямі, протилежному щодо Сонця. Протистояння Юпітера. Велике протистояння — положення, за якого планета Марс перебуває на найкоротшій відстані від Землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. протистояння — ПРОТИСТОЯ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. протистоя́ти. Сильний не той, хто заплющує на них [життєві суперечності] очі, а той, хто тверезо їх осягає – для розуміння їх, для переконаного їм протистояння (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
4. протистояння — ВОРОГУВА́ННЯ (ворожі стосунки), ВОРОЖНЕ́ЧА, ВОРОЖДА́ поет. рідше, ПРОТИСТОЯ́ННЯ, АНТАГОНІ́ЗМ. На зміну державній єдності (Київської Русі) прийшло ворогування удільних князів (О. Довженко); Вже давно між хлопцями точилася ворожнеча (К. Словник синонімів української мови