1. Словник синонімів української мови

професор

ЗНАВЕ́ЦЬ (людина, що володіє глибокими знаннями в якійсь галузі, має тонкий смак і т. ін.), ДО́КА розм., ДО́ЙДА розм., ЗНА́ЙКО рідше, ВСЕЗНА́ЙКО (УСЕЗНА́ЙКО) ірон., БАГАТОЗНА́ЙКО ірон., ПРОФЕ́СОР жарт.; ЕРУДИ́Т (той, хто має велику ерудицію). Цей дід Грек достойний того, щоб який знавець написав про нього монографію (Ю. Яновський); — Так.. треба справки наводити... копії брати... — понуро дивлячись, як великий дока в цьому ділі, одрубав чоловік (Панас Мирний); — Злякався? Думає, що цей парубійко — геніальний дойда? (О. Слісаренко); Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить (прислів'я); — Чого ж ви у мене питаєте, хіба я всезнайко? (М. Чабанівський); — Косити тебе не треба вчити, бо ти в цьому професор (М. Томчаній).

УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ) (особа, що навчає в школі, училищі, приватно і т. ін.), ПЕДАГО́Г, ВИКЛАДА́Ч, НАВЧИ́ТЕЛЬ заст., ПРОФЕ́СОР зах., МЕТР книжн., заст.; РЕПЕТИ́ТОР (той, хто проводить додаткові заняття з ким-небудь). В село до них приїхав новий учитель (М. Стельмах); Справжній педагог не може бути ремісником (О. Донченко); Викладач математики; — Моя дочка Анеля, — говорить пан Адам. — Пан Віктор, навчитель Стася... (М. Коцюбинський); Старший брат учитель (чи, як тут кажуть, професор) (Леся Українка); Михайль — мій колишній метр (Ю. Яновський); Було вирішено, що Михайлик і Леся навчатимуться вдома з репетитором (М. Олійник). — Пор. 1. вихова́тель.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. професор — В розумінні: вчитель [VI] — в розумінні: учитель (напр., сільський) [II] — крім звичайного значення, також учитель [I,IX] — тут у значенні учитель [IV] — у Галичині назва вчителя середньої школи [X] — учитель [III] Словник з творів Івана Франка
  2. професор — профе́сор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. професор — див. НАУКОВЕЦЬ; Ж. ЗНАВЕЦЬ; Г. УЧИТЕЛЬ; зб. професура. Словник синонімів Караванського
  4. професор — див. умілий Словник синонімів Вусика
  5. професор — -а, ч. 1》 Найвище вчене звання, що надається найбільш кваліфікованим викладачам вищих навчальних закладів та працівникам наукових установ і лікувальних закладів, що керують науково-дослідною і лікувальною роботою; посада, яку обіймає людина з цим званням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. професор — ПРОФЕ́СОР, а, ч. 1. Найвище вчене звання, що надається найбільш кваліфікованим викладачам вузів та працівникам наукових установ і лікувальних закладів, що керують науково-дослідною і лікувальною роботою; посада, яку займає людина з цим званням... Словник української мови у 20 томах
  7. професор — (-а) ч.; комп.; жарт. Центральний процесор комп'ютера. Словник жарґонної лексики української мови
  8. професор — профе́сор (від лат. professor – викладач, вчитель) найвище вчене звання викладачів вузів і працівників наукових установ; особа, яка має це звання. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. професор — Науковий титул, який надається за наукові і дидактичні досягнення працівникам вузів і наукових установ. Універсальний словник-енциклопедія
  10. професор — Профе́сор, -ра, -рові; -сори, -сорів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. професор — Професор, -ра м. Профессоръ. Дашкович швидко піднявся між професорами своїми лекціями. Левиц. Пов. 50. Словник української мови Грінченка