1. Словник синонімів української мови

прохід

ПРОГУ́ЛЯНКА (ходіння або катання для відпочинку, розваги), ГУЛЯ́ННЯ, ПРОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛЯНКА розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПРОХІ́ДКА (ПРОХО́ДКА) розм., ПРОГУ́ЛЬКА заст., ПРОМА́ШКА заст., жарт., ПРОМЕНА́Д заст., жарт., ПРОХІ́Д діал., СПАЦІР (СПАЦЕ́РА) діал.; ПРОЇ́ЗДКА заст. (звичайно на конях); ПІКНІ́К, ВИ́ЛАЗКА розм. (розважальна прогулянка компанією на лоні природи, звичайно із закускою); МОЦІО́Н (на повітрі для відпочинку, лікування). У неділю було призначено прогулянку на лижах (О. Донченко); — Поведемо їх гуляти над море. Посадимо вкупці в човен та повеземо на море на прогуляння (І. Нечуй-Левицький); Петрусь за шапку да й гайда на вечорниці, на погулянки (Ганна Барвінок); У неділю одпросилась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу; співаємо собі, пустуємо (Марко Вовчок); Добра частина людей з міста зіходилася вечорами на прохідку в той садок (Б. Грінченко); Одпочивши по обіді, монопольщик узяв палицю й пішов на проходку (С. Васильченко); Ніколи не виходила вона з дому так часто й не барилась так довго по прогульках (О. Кобилянська); — Але оце ми зробили добру промашку по Києві! Я виголодавсь, не знаю й як! (І. Нечуй-Левицький); Почали з'являтись дозвільні люди на променаді (Олена Пчілка); Надворі йде дощ, в інтервалах межи дощем ми ходимо на прохід (Леся Українка); — Приходить неділя.., всі (вояки) йдуть на спацір (Лесь Мартович); Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить (пісня); Комітет, зложений з кращих членів нашого товариства, уряджує прощальну проїздку саньми в честь Дори (О. Кобилянська); Наукова станція була влаштувала на острові свій пікнік на День Перемоги (О. Гончар); Ходіть цілий день по чистому повітрю, майте моціон (А. Кримський).

ПРОХІ́Д (місце, де можна проходити, просуватися тощо), ДО́СТУП, ДОРО́ГА, ХІД, ХІДНИ́К розм.; ПРО́МІЖОК (між кимсь, чимсь); ПРО́РІЗ (штучно чи природно утворений); ПРОРИ́В (утворений внаслідок роз'єднання когось, чогось). Півколо розступилося, звільняючи прохід до дверей (Ю. Шовкопляс); Вася провів шлюпку між великим камінням, яке закривало вільний доступ до скелі (В. Собко); Куди його послати, то найде дорогу (Марко Вовчок); У бокові двері, що хід за сцену, раптом вихватилось двоє охоронників (А. Головко); Взвод на ходу витягнувся довгим ключем і поодинці прослизнув у прокопаний в глибокому снігу хідник (Я. Качура); Ворожі постріли лунали трохи спереду, праворуч і ліворуч від нас. Ми повзли в проміжок між двох ворожих автоматників (І. Багмут); Вирішено було зробити тут прямий судноплавний проріз через велику обмілину (з газети); Гвардійська дивізія генерала Тимченка перейшла за Міус, влилась у прорив і розгорнула наступ (П. Дорошко). — Пор. 1. лазі́вка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прохід — прохі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прохід — Прохі́д. Прогулянка. Парасолі від дощу, з чистого анґлійского шовку, як також палиці для проходу (Б., 1899, 35, 4, рекл.); У мене така робота, що й на проходи не ходжу (Маковей, Листи, 546)... Українська літературна мова на Буковині
  3. прохід — (слуховий) ан. канал; (штучний крізь гору) тунель; фр. проступок <н. не дає мені проступку>; пор. ОТВІР; тлк. ПРоХІД, ПРОГУЛЯНКА. Словник синонімів Караванського
  4. прохід — [проух’ід] проходу, м. (на) проход'і, мн. проходие, проход'іў Орфоепічний словник української мови
  5. прохід — -ходу, ч. 1》 Дія за знач. проходити 1), 3), 6). 2》 Місце, де можна проходити, просуватися, проникати крізь що-небудь, між кимсь, чимсь. || Канал, частина порожнистого органа (в живому організмі). Носоглотковий прохід. Слуховий прохід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. прохід — ПРОХІ́Д, хо́ду, ч. 1. Дія за знач. прохо́дити 1, 3, 6. 2. Місце, де можна проходити, просуватися, проникати крізь що-небудь, між кимсь, чимсь. Словник української мови у 20 томах
  7. прохід — прохід прогулянка (ст): Користаючи з прегарної погоди, вийшов я пополудні на прохід. Коли перед вечором вертав додому і вже був на т.зв. Ґубернаторських валах, у місці між порохівною баштою і т.зв. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. прохід — не дава́ти / не да́ти прохо́ду кому і без додатка. 1. Наполегливо, невідступно переслідувати кого-небудь (проханнями, розмовами, залицяннями і т. ін.). Фразеологічний словник української мови
  9. прохід — Прохі́д, -хо́ду; -хо́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. прохід — Прохід, -хо́ду м. 1) Проходь. 2) = прохідка. У неділю по вечері помоливсь пан Богу, взяв собі вірну слугу, пішов для проходу. Грин. III. 616. Словник української мови Грінченка