прощавати

ДО ПОБА́ЧЕННЯ (усталена форма прощання, також із сл. скорого, швидкого і т. ін.), БУДЬ(ТЕ), ІДИ́ (ІДІ́ТЬ), ЗОСТАВА́ЙСЯ, БУВА́Й(ТЕ) ЗДОРО́В (ЗДОРО́ВІ), ДО ЗА́ВТРА, ДО ЗА́ВТРЬОГО розм., БУВА́Й(ТЕ) фам., ПА (ПА-ПА́) зах., фам.; НА ВСЕ ДО́БРЕ, ВСЬОГО́ ДО́БРОГО, ВСЬОГО́ НАЙКРА́ЩОГО (з добрими побажаннями); ПРОЩА́Й(ТЕ), ПРОЩАВА́Й(ТЕ) (при розлуці, розставанні). (Милевський:) Бувайте здорові, до побачення! Може, згодом застану вас в ліпшому настрою (Леся Українка); — Мене кличуть, іду... Потім поговоримо... Ну, бувай!.. (Є. Гуцало); Ну, до завтра, моє серденятко (М. Коцюбинський); (Жирондист:) До завтрього, товариші! Запевне, побачимось... (Леся Українка); (Сусляєв:) Ну, мені пора. До побачення. На все добре (І. Кочерга); — Всього доброго вам, Степане Васильовичу (М. Стельмах); "Прощай! До побачення, любий!" А в серці і туга, і жаль... (В. Сосюра); — Прощавайте ж, Антон Петрович, — уставши, прощався Колісник. — Прощайте (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прощавати — прощава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прощавати — у формі наказ. сп. прощавай, прощавайте, розм. Те саме, що прощати 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прощавати — ПРОЩАВА́ТИ, у формі наказ. сп. прощава́й, прощава́йте; розм. Те саме, що проща́ти 3. – Прощавайте! – промовив козак. – Прощавайте! – промовила Галя. І пішов козак шляхом у місто (Марко Вовчок); Братіє, ста́рці і всі пожильці землі, – прощавайте... Словник української мови у 20 томах
  4. прощавати — ПРОЩАВАТИ: у формі наказ. сп. прощавай, прощавайте, розм. Те саме, що прощати 3. — Прощавайте! — промовив козак. — Прощавайте! — промовила Галя. І пішов козак шляхом у місто (Марко Вовчок, I, 1955, 317); Братіє, старці і всі пожильці землі, — прощавайте.. Словник української мови в 11 томах